Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/19348
Title: Ячмінь ярий: екологізація та економічні показники вирощування
Other Titles: Barley is ardent: environmentalization and economic indicators of cultivation
Authors: Коваленко, Олег Анатолійович
Kovalenko, Oleg
Issue Date: 2022
Citation: Коваленко О. А. Ячмінь ярий: екологізація та економічні показники вирощування. Modern aspects of scientific research in the context of modernization of biological and natural science education : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2022. С. 77-117. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-257-9-5.
Abstract: Матеріал присвячений висвітленню результатів особистих наукових досліджень, проведених впродовж 2015–2017 рр. в умовах посушливого Степу України з культурою ячменю ярого та використання сидеральної культури, деструктора стерні, ґрунтових і ендофітних мікроорганізмів за обробки насіння та позакореневого підживлення посівів. Питання щодо використання вищенаведених елементів технології вирощування поширеної зернової культури саме за екстремальних умов південного регіонудуже спірне та потребувало практичного вивчення. Отримані нами дані свідчать, що застосування деструктора стерні (ЕкоСтерн) дає можливість використання сівби сидеральної культури як елементу агротехніки в сівозміні Південного Степу України. Застосування бактеріальних препаратів, як для обробки насіннєвого матеріалу так і за позакореневого підживлення, підвищують продуктивність та економіко-енергетичні показники вирощування ячменю ярого.Кращі результати по урожайності ячменю ярого сорту Сталкер (3,93т/га), отримані за використання сидеральної культури гірчиці білої сорту Кароліна на фоні внесення N45P45K15та застосування біодеструктора стерні ЕкоСтерн в дозі 2,5 л/га з додаванням 5,0 кг карбаміду з витратою робочого розчину 300 л на 1 га, обробки насіння біопрепаратом Органік баланс (2 л/т) без позакореневого підживлення біопрепаратом Біокомплекс-БТУ-р (0,8 л/га). При позакореневому підживленні посівів врожайність культури дещо збільшувалася (3,99т/га). Враховуючи економіко-енергетичні розрахунки даний варіант поступався і собівартістю, і коефіцієнтом енергетичної ефективності варіанту без застосування сидерату. Але при цьому усі показники надземної маси та площі листкової поверхні за даного варіанту перевищували результативність співвідношення інших факторів впливу. Тож, на нашу думку, зниження показника використання листкового індексу на варіанті з застосуванням сидеральної культури на фоні внесення мінеральних добрив в наших дослідженнях, можна нівелювати застосуванням групи мікроелементів (задіяних у ферментативних процесах) і тим самим суттєво підвищити економічні показники даного варіанту.Отже, питання застосування сидеральних культур та сидеральних парів для сівозмін зони Степу України має бути, але ще потребує подальших досліджень.
URI: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/19348
Appears in Collections:Частини монографій (Факультет агротехнологій)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
271-Chapter Manuscript-15495-1-10-20221213 (1).pdf1,03 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.