Факторіальна залежність тривалості поросності чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району

Abstract

Кваліфікаційна робота викладена на 71 сторінці, проілюстрована 8 рисунками та 13 таблицями, список використаної літератури налічує 56 джерел. Ключові слова: тривалість поросності, свиноматки, паратипові та генотипові фактори. Об’єктом дослідження є вплив паратипових та генотипових факторів на тривалість поросності чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Предметом досліджень є процеси формування тривалості поросності чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Метою даної роботи був аналіз факторів, що впливають на тривалість поросності чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання: - проаналізувати вплив паратипових факторів на тривалість поросності свиноматок в умовах ПОП «Вікторія»; - проаналізувати вплив генотипових факторів на тривалість поросності свиноматок в умовах ПОП «Вікторія»; - проаналізувати зв’язок тривалості поросності із репродуктивними ознаками свиноматок в умовах ПОП «Вікторія»; - розрахувати економічну ефективність проведених досліджень. Результати роботи та їх новизна: 1. Середнє значення тривалості поросності для всіх досліджених свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» складало 115,0 ± 0,07 днів. Характерно, що ця ознака мала дуже низьку оцінку коефіцієнта варіації – 1,52 %. 2. Взаємодія впливу року та місяця опоросу формує характерний патерн динаміки середнього значення тривалості поросності свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» протягом 2021-2023 рр. Найтриваліший термін поросності було відмічено для свиноматок, які опоросилися протягом червня (115,6 ± 0,21 днів), а найкоротший – для свиноматок, які опоросилися протягом вересня (114,5 ± 0,25 днів) (t = 3,46; P < 0,01). 3. Показники мінливості тривалості поросності свиноматок відрізнялися в групах, які було виділено на підставі генотипу кнура-плідника. Так, середня тривалість поросності для свиноматок, яких було запліднено спермою чистопородних кнурів-плідників породи ландрас складала 114,8 ± 0,08 днів, тоді як для свиноматок , яких було запліднено спермою помісних кнурів була суттєво більше – 115,6 ± 0,14 днів (P < 0,001). 4. Доведено наявність вірогідного зв’язку між тривалістю поросності та репродуктивними ознаками свиноматок. Цей зв’язок мав майже лінійний зворотній характер. Тобто, із зростанням розміру гнізда свиноматок при народженні (як в цілому, так і стосовно лише живонароджених поросят) їх середня тривалість поросності мала тенденцію до скорочення. Крім того, збільшення кількості мертвонароджених поросят у гнізді також призводило до скорочення середньої тривалості поросності свиноматок. Ступінь впровадження. Отримані результати було апробовано на VI-й Міжнародній науково-практичній конференції «EXPERIMENTAL AND THEORETICAL RESEARCH IN MODERN SCIENCE» (16-18 жовтня 2024 р, м. Торонто, Канада) у вигляді статті на тему «Факторіальна залежність тривалості поросності свиноматок: огляд».