Етапи та чинники розвитку громадської активності в системі публічного врядування України

Abstract

У статті проаналізовано сутність громадської активності та її роль у системі публічного врядування в Україні. Визначено основні етапи розвитку громадської активності, починаючи від перших ініціатив 1990-х років до сучасних викликів, пов’язаних із війною, цифровізацією та децентралізацією. Наголошено на багатофакторності чинників, що впливають на активність громадян, зокрема соціальних, економічних, політичних, культурних, технологічних і зовнішніх. У роботі акцентовано увагу на ролі волонтерських рухів, електронного врядування та громадських ініціатив у забезпеченні прозорості, підзвітності та ефективності діяльності органів влади. Розглянуто вплив громадської активності на місцевому, регіональному та національному рівнях, а також її значення у зміцненні демократичних процесів і забезпеченні стійкого розвитку країни. Проаналізовано сучасні виклики для громадянського суспільства, включаючи адаптацію до умов воєнного стану, мобілізацію суспільства та використання інноваційних інструментів для залучення громадян до прийняття рішень. Виявлено необхідність комплексного підходу до стимулювання громадської активності, який враховує специфіку кожного рівня управління. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема аналіз впровадження цифрових технологій та інтеграції міжнародного досвіду у розвиток громадянського суспільства.

-

Introduction. Civic engagement plays a key role in ensuring transparency, accountability and efficiency of public governance in democratic systems. It serves as an essential tool of interaction between civil society and the state, facilitating the development of socially significant decisions and the implementation of reforms. In Ukraine, the development of civic activity has gone through significant phases, marked by revolutionary events, democratic transformations, and contemporary challenges such as war, digitalization, and globalization. However, the interrelations between the factors influencing civic activity and the mechanisms of its stimulation in modern transformations remain insufficiently studied.

Purpose. The aim of the study is to analyze the stages of development of civic activity in Ukraine, to identify the key factors influencing its formation, and to determine mechanisms for encouraging active participation of citizens in the system of public governance. Special attention is paid to the role of civil society in ensuring democratic transformations, addressing social challenges, and adapting to war conditions.

Results. The article identifies five main stages in the development of civic activity in Ukraine: from the formation of civil society in the 1990s to the mobilization of citizens during the full-scale war. The influence of social, economic, political, cultural, technological and external factors on civic activity was analyzed. The results indicate that digital technologies, especially e-governance, play a crucial role in involving citizens in decision-making processes. The specificity of civic activity at local, regional and national levels has been explored, highlighting its particularities in the context of decentralization and reforms. Volunteer movements and civic initiatives have proven to be key instruments for ensuring social cohesion and supporting democratic processes.

Conclusions. The study highlights the importance of civic activity for Ukraine’s sustainable development and democratic future. The integration of social, economic, political and technological factors creates favorable conditions for citizen engagement in public governance processes. Further research should focus on studying the impact of digital technologies, developing new mechanisms for stimulating civic activity, and integrating international experience into the development of civil society. The results can be used to improve strategies for citizen participation in decision-making and to formulate long-term policies for sustainable development.