Параметри терміносистеми садівництва в сучасній українській мові

Abstract

У статті запропоновано системний аналіз термінології садівництва, де кожен термін внаслідок послідовного упорядкування має посісти чітке місце з-поміж взаємопов’язаних. Порушено проблему позамовних і мовних параметрів, які впливають на становлення гнучкої лексичної системи досліджуваного континууму. Простежили, як історія розвитку галузі, її логіко-поняттєвий апарат, зовнішні впливи, наукові здобутки материнських і суміжних сфер впливають не тільки на неї, а і її мовне вираження. Застосовуючи термінознавчий підхід, встановили, що терміносистема садівництва поєднує такі терміноодиниці: основні (власні), похідні (видові), складні, базові (економічні, сільськогосподарські, біологічні), залучені із суміжних наук, а також загальнонаукові та загальнотехнічні терміни. Це дало можливість відтворити ієрархічну модель термінів аналізованої галузі. Зважаючи на власний тезаурус садівництва, дійшли висновку, що ця сукупність термінів, які здебільшого одно- або двокомпонентні, є мезотерміносистемою. З’ясували, що навіть у ядрі терміни садівництва є різними за походженням, оскільки суттєвий відсоток становлять питомі українські слова, а також запозичення з грецької та латинської як давні, так і сучасні. Суттєве збільшення іншомовних термінів спричинене орієнтацією галузі у технологічних процесах на передовий європейський досвід та традицією біологічної і близьких до неї терміносистем використовувати інтернаціоналізми латинського походження на позначення нових понять. Запозичені терміни садівництва освоєні відповідно до словотвірних законів української мови. Аналізована терміносистема об’єднує різні за будовою терміни, зокрема утворені: афіксацією, основоскладанням, словоскладанням, скороченням, а також семантичним та синтаксичним способами. Словотвірна структура цієї терміносистеми швидко відповідає на зміни в логіко-поняттєвому апараті галузі і є його дзеркальним відтворенням. Тож усі поняття садівництва взаємопов’язані, тобто є системою, яку і транслюють терміни незалежно від походження та специфіки творення.

-

The research proposes a systematic analysis of horticultural terminology, where each term, as a result of a consistent ordering, should take a clear place among the interconnected ones. The problem of extralinguistic and linguistic parameters that influence the formation of a flexible lexical system of the studied continuum is raised. The history of the field, its logical and conceptual apparatus, external influences, scientific achievements of the parent and related fields influence not only the field, but also its linguistic expression. Applying the terminology approach, it was found that the horticulture terminology system combines the following terminological units: basic (proper), derivative (species), complex, basic (economic, agricultural, biological), attracted from related sciences, as well as general scientific and general technical terms. This made it possible to recreate a hierarchical model of the terms of the analyzed industry. Taking into account our own thesaurus of horticulture, we concluded that this set of terms, which are mostly one- or two-component, is a mesoterm system. It was found that even in the core, horticultural terms are of different origins, as a significant percentage are specific Ukrainian words, as well as loanwords from Greek and Latin, both ancient and modern. The significant increase in foreign language terms is due to the industry's orientation in technological processes to the best European practices and the tradition of biological and related terminology systems to use internationalisms of Latin origin to denote new concepts. Borrowed horticultural terms are mastered in accordance with the word-formation laws of the Ukrainian language. The analyzed terminosystem combines terms of different structure, including those formed by affixation, stemming, word formation, abbreviation, as well as semantic and syntactic methods. The word-formation structure of this terminology system quickly responds to changes in the logical and conceptual apparatus of the industry and is its mirror image. Therefore, all the concepts of horticulture are interconnected, i.e., they are a system that is transmitted by terms regardless of their origin and specificity of creation.