Роль інтелектуального капіталу країн у глобалізованому економічному просторі

Abstract

Окреслено роль інтелектуального капіталу країн в умовах активного здійснення глобалізаційних процесів. Наголошено на значенні інтелектуального капіталу для формування конкурентних позицій країни на світовому ринку та забезпечення її конкурентоспроможності. Розглянуто співвідношення понять інтелектуального та людського капіталів як соціально-економічних категорій. У центрі кожної категорії – людина, її творчі здібності, знання, навички, досвід, які через систему їх правильного застосування впливають на виробничий потенціал, продуктивність праці, споживання тощо. Відзначено значущість ролі інтелектуального капіталу на глобальному, національному, локальному рівнях та на рівні підприємств. Інтелектуальні ресурси впливають на спроможність держав генерувати інновації, адаптуватися до технологічних змін і результативно конкурувати на глобальному ринку. Глобалізація надає країнам розширені можливості для обміну інтелектуальним капіталом, що сприяє їхньому спільному прогресу та зміцненню інноваційного потенціалу. Акцентовано увагу на взаємозв’язку розвитку інтелектуального капіталу та процесів цифровізації, інвестування, торгівлі послугами тощо. Ці процеси забезпечують низку переваг, але водночас створюють виклики для країн, що потребують додаткової уваги з боку відповідних органів влади. Досліджено окремі аспекти мобільності молоді та мотиви її міграції.

In the context of intensifying globalisation processes and the emergence of the knowledge economy, intellectual capital plays a crucial role in ensuring the competitiveness and economic growth of states. In the modern world, a country’s ability to generate, accumulate, and effectively apply knowledge, skills, innovations, and social ties determines its level of economic development, stability, and competitive advantage in the global market.

Purpose. The main purpose of this article is to examine the role of intellectual capital within the framework of active globalisation processes.

Results. Intellectual capital possesses a number of distinctive features, the most important of which is its relationship with human capital. These are interconnected socio-economic categories, with the individual at the core of both. In a globalised economy, favourable conditions are created for the free circulation of knowledge, technology, and human capital between states. This facilitates the transfer of intellectual capital through international partnerships, investments, and the mobility of qualified personnel. The development of intellectual resources is becoming increasingly important due to its close connection with key economic processes in today’s globalised world, such as digitalisation, trade in services, and investment activities. These interconnected processes jointly shape a new economic reality, in which knowledge, talent, and experience — the fundamental elements of intellectual resources — serve as the primary production factors and drivers of economic development. The issue of preserving intellectual potential has become particularly urgent in Ukraine since the beginning of the full-scale war with Russia in 2022. Under martial law, youth migration has had a negative impact on living standards and quality of life, exacerbating socio-economic instability and weakening the country’s security and economic resilience. The outflow of young people abroad poses a serious threat to the future development and sustainability of the Ukrainian economy.

Conclusions. Globalisation contributes to the intensification of international cooperation in the exchange of intellectual capital, leading to the emergence of new forms of partnership between countries, a wider dissemination of progressive ideas, and a more rational use of resources.