Стратегії економічної реінтеграції та соціальної стабілізації у контексті регіонального відновлення

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню стратегій економічної реінтеграції та соціальної стабілізації в умовах регіонального відновлення, з особливим акцентом на сучасні виклики, що постають перед Україною внаслідок широкомасштабної агресії та деструктивних соціально-економічних процесів. Актуальність теми зумовлена нагальною потребою у науково обґрунтованих підходах до відновлення регіонів, які зазнали багаторівневих втрат – людських, інституційних, інфраструктурних та економічних. У фокусі дослідження – визначення механізмів і стратегічних орієнтирів, здатних забезпечити не лише повернення до довоєнного рівня функціонування, а й трансформаційний розвиток на засадах стійкості, інклюзивності та безпеки. У роботі проведено структуризацію факторів, що впливають на процеси регіональної реінтеграції, в межах трьох ключових вимірів: безпекового, соціального та економічного. Виокремлено системні загрози економічній безпеці регіонів, серед яких – дисбаланси у структурі виробництва, скорочення інвестиційного потоку, руйнування логістичних ланцюгів, втрата трудових ресурсів та фінансова нестабільність. Проаналізовано наявні підходи до стратегування відновлення та виявлено їхні сильні сторони й обмеження. Особливу увагу приділено розробці авторської інтегрованої стратегії регіонального відновлення, що поєднує економічні, соціальні та безпекові компоненти в єдину концептуальну рамку. У межах стратегії запропоновано інструментарій реалізації, що включає механізми державної підтримки, партнерства з місцевими громадами, активізацію малого та середнього бізнесу, розвиток людського капіталу та цифрових платформ управління. У таблиці зіставлено економічні ризики, потенціал і очікувані ефекти, що дозволяє наочно представити можливості інтегрованого підходу. Результати дослідження мають як наукове, так і прикладне значення – вони можуть бути використані для формування політик регіонального розвитку, адаптації національних планів відновлення до локальних умов, а також для подальших міждисциплінарних досліджень у сфері економічної безпеки, постконфліктної трансформації та стійкого розвитку.

The article explores a range of strategic approaches to recovering regions affected by armed conflict, emphasising the importance of combining economic reintegration with social stabilisation. The topic’s relevance is driven by the profound challenges Ukraine is facing due to prolonged warfare, including the destruction of infrastructure, the mass displacement of the population, increased social vulnerability, institutional fragmentation and the weakening of local economies.

Purpose. The study aims to develop an integrated recovery strategy that considers the interconnectedness of security, social and economic factors, and which can provide sustainable, inclusive and resource-efficient regional recovery. To this end, the research employs an interdisciplinary approach combining comparative analysis, scenario forecasting, risk analysis and strategic planning elements.

Results. The article analyses the current academic discourse and policy approaches to post-conflict reconstruction, considering both Ukrainian experience and international practices. Particular focus is given to the Ukraine Recovery Plan (2022), the European Green Deal, regional resilience concepts, and EU cohesion policies. Key vulnerabilities and regional recovery potential are identified across different crisis phases, from active warfare to post-crisis stabilisation. The study’s key finding is the development of an integrated recovery model comprising three interconnected components: economic (promoting growth, reintegrating local businesses and enhancing investment appeal); social (rebuilding trust, strengthening human capital and reducing vulnerability); and security (improving institutional capacity, minimising threats and managing risks). The study also proposes an approach to building a monitoring system to evaluate the effectiveness of recovery strategies, based on a set of quantitative and qualitative indicators.

Conclusions. The article offers specific policy recommendations for public authorities, donors and local communities to utilise when designing recovery programmes, regional development strategies and integration plans for internally displaced persons.