Економічні наслідки руйнування Каховської ГЕС та шляхи її відновлення

Abstract

Руйнування Каховської гідроелектростанції в червні 2023 року спричинило масштабну екологічну, соціальну та економічну кризу в південному регіоні України. У статті проаналізовано функціонування ГЕС до моменту знищення, її багатофункціональну роль в енергетиці, зрошенні, водопостачанні, судноплавстві та логістиці. Автори систематизували прямі та непрямі економічні втрати для держави, бізнесу та громад, які в сукупності перевищують 14 млрд доларів США. Окрема увага приділена втратам агропромислового комплексу внаслідок припинення зрошення понад 300 тис. га угідь, скорочення обсягів виробництва, зростання витрат на логістику, руйнування інфраструктури та агропідприємств.

Метою дослідження є визначення та аналіз економічних наслідків руйнування Каховської ГЕС і оцінка потенційних сценаріїв її відновлення та реконструкції.

У роботі проведено комплексну систематизацію прямих і непрямих економічних збитків, спричинених руйнуванням Каховської гідроелектростанції, що сукупно перевищують 14 млрд доларів США. Аналіз визначає найбільш постраждалі сектори, зокрема сільське господарство, енергетику, логістику, водопостачання та інфраструктуру, підкреслюючи масштаб порушень у регіональних економічних системах та загрозу національній продовольчій безпеці. Лише сільськогосподарські втрати, пов’язані з припиненням зрошення на понад 300 000 га, оцінюються майже в 1,89 млрд доларів США на рік, із суттєвим довгостроковим впливом на врожайність сільськогосподарських культур, експортний потенціал та зайнятість.

Розглянуто три основні сценарії відновлення: реконструкцію Каховської ГЕС, альтернативне децентралізоване водозабезпечення та гібридну модель. Визначено ключові ризики, переваги та потреби в ресурсах для кожного з підходів. Наголошено на необхідності комплексного підходу, що включає техніко-економічне обґрунтування, екологічну оцінку, залучення громадськості та міжнародну підтримку. Матеріал є внеском у формування політики післявоєнної реконструкції південного регіону України для забезпечення продовольчої безпеки держави..

In June 2023, the destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant (HPP) led to one of the largest ecological and economic disasters in modern Ukrainian history. The facility had played a key role in regulating water flows of the Dnipro River, ensuring energy generation, irrigation, inland water transport, and water supply to southern regions. The collapse of the Kakhovka HPP resulted in significant losses for agriculture, industry, infrastructure, and the environment, disrupting regional stability and national energy security. Purpose. This study aims to determine and analyze the economic consequences of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant's destruction and assess potential scenarios for its restoration and reconstruction. Results. The study provides a comprehensive analysis of the direct and indirect economic losses resulting from the destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant, totaling over $14 billion. The analysis identifies the sectors most severely impacted, including agriculture, energy, logistics, water supply, and infrastructure. It emphasizes the extent to which regional economic systems and national food security have been disrupted. Agricultural losses alone, due to the loss of irrigation across over 300,000 hectares, are estimated at nearly $1.89 billion annually. These losses will have significant long-term impacts on crop yields, export potential, and employment. To address the disaster's multifaceted consequences, the article proposes three potential recovery scenarios: (1) complete reconstruction of the Kakhovka HPP and its reservoir, (2) development of decentralized, localized water supply and irrigation systems using alternative technologies, and (3) a hybrid model combining limited restoration of central infrastructure with decentralized, adaptive systems. Each scenario is examined in terms of technical feasibility, financial investment requirements, implementation timeframes, ecological implications, and strategic benefits. Conclusions. The research confirms the necessity of an integrated, multidisciplinary approach to reconstruction that combines technical, economic, environmental, and social perspectives. The research also emphasizes the importance of international support, sustainable water management strategies, and the involvement of local communities in decision-making processes to ensure the region's resilience in the postwar period.