Фермерські господарства як елемент економічної бази розвитку сільських територій

Abstract

Обгрунтовано стратегічну роль фермерських господарств як фундаменту економічної бази розвитку сільськихтериторій в умовах воєнного стану. Проаналізовано трансформацію функцій малих агровиробників: від виробницт-ва сировини до формування фінансової спроможності громад через наповнення місцевих бюджетів. Дослідженоефективність інструментів державної підтримки та їх вплив на легалізацію діяльності бізнесу. На основі SWOT-ана-лізу ідентифіковано ключові виклики (обмежений доступ до ресурсів, логістичні проблеми) та можливості зростан-ня (цифровізація, євроінтеграція). Запропоновано напрями зміни бізнес-моделі фермерства через диверсифікаціювиробництва, вирощування нішевих культур та поглиблення переробки. Обгрунтовано необхідність розвитку сільсько-господарської кооперації для оптимізації витрат і виходу на нові ринки. Доведено, що партнерська взаємодія владита агробізнесу є умовою забезпечення довгострокової економічної самодостатності та соціальної стабільностісільських регіонів.

-

The article provides a comprehensive substantiation of the strategic role of farms as the fundamental element of theeconomic basis for the development of rural territories in Ukraine, particularly under the conditions of martial law andEuropean integration processes. It is determined that the stability of the agricultural sector depends not only on largeagro-holdings but primarily on the adaptability of small and medium-sized producers who ensure food security andsocial stability of communities. The study analyzes the transformation of the functional purpose of farms: from thetraditional model of raw material production to a modern integrated model focused on creating added value and ensuringthe financial capacity of local budgets. The authors utilized methods of systemic and structural analysis to identify key barriers hindering the developmentof the sector, such as limited access to financial resources, low level of technical equipment, and logistical disruptionscaused by the war. A SWOT analysis of the potential of small agribusiness was conducted, highlighting the highadaptability of farmers and their territorial attachment to communities as key strengths, while identifying dependenceon external funding and market instability as major threats.Particular attention is paid to the mechanisms of state support. It is proven that while grant programs and preferentiallending acted as effective stabilizers during the crisis, long-term growth requires a transition to an investment model offinancing innovation and modernization. The article argues for the necessity of changing the business model of smallfarms through diversification of production, transition to growing high-margin niche crops, and development ofprocessing capacities directly in rural areas. The relevance of creating short supply chains to minimize the influence ofintermediaries and increase the profitability of producers is highlighted. The importance of developing agriculturalcooperation is emphasized as a tool for optimizing production costs, forming large batches of products, and strengtheningnegotiating positions in relations with traders and retail chains.A separate emphasis is placed on the interaction between local self-government bodies and agribusiness. It issubstantiated that the relationship should be built on the principles of partnership and "shared value creation". Thelegalization of shadow employment and transparent land relations are mutually beneficial: the community receives taxrevenues for infrastructure development, while farmers gain access to state programs and asset protection. The paperconcludes that the effective activity of farms serves as a driver for the self-sufficiency of rural territories, closing thecycle "successful business — capable community — developed infrastructure — qualified human capital", which is criticalfor the post-war recovery of the national economy.