Теоретико-методологічні аспекти розвитку інтегрованої звітності

Abstract

У статті досліджені сучасні напрями розвитку інтегрованої звітності з урахуванням актуальних умов ведення бізнесу та вітчизняної облікової практики. Обґрунтовано змістове наповнення матриці ключових показників інтегрованої звітності та вимоги до розкриття інформації за видами залученого капіталу, що сприятиме усуненню методологічних прогалин між принципами Міжнародного стандарту IR і потребами прикладного впровадження інтегрованої звітності на рівні підприємства. Проаналізовано еволюцію концепції інтегрованого звітування від ідеї «одного звіту» до інституціоналізації Міжнародної ради з інтегрованої звітності (IIRC) та подальшої консолідації стандартів сталого розвитку. Виокремлено основні теоретичні концепції, що пояснюють природу й мотиви запровадження інтегрованої звітності – теорію заінтересованих сторін, теорію легітимності, інституціональну та стюардську теорію, теорію сигналізування, – а також систематизовано методологічні підходи до емпіричних досліджень у цій сфері. Запропоновано авторську концептуальну модель формування інтегрованої звітності підприємства, що включає принципи, матрицю показників шести видів капіталу, алгоритм поетапного впровадження та індекс інформаційної зв’язності звітних даних. На основі аналізу практики українських компаній охарактеризовано перехідний стан вітчизняного нефінансового/інтегрованого звітування в умовах війни та підготовки до запровадження звітності зі сталого розвитку за моделлю CSRD/ESRS. Сформовано систему головних показників інтегрованої звітності в розрізі окремих видів капіталу, вимоги (стандарти) до їх наведення та розкриття (суттєвість, зв’язність, порівнянність, збалансованість, завірення). Обґрунтовано практичну цінність зазначених показників, для чого їх вимагають та які пріоритети забезпечує підприємствам публічність такої інформації.

-

The article explores modern directions of development of integrated reporting taking into account modern conditions of doing business and domestic accounting practice. The relevance of the topic is due to the need to systematize the theoretical and methodological principles of forming integrated reporting as a new paradigm of corporate reporting. It combines financial and non-financial information about the creation of value by the enterprise in the short, medium and long term. Purpose. The purpose of the study is to develop the content of the matrix of key indicators of integrated reporting and the requirements for disclosure of information by type of capital raised, which will help eliminate methodological gaps between the generalized principles of the International IR Standard and the needs of the applied implementation of integrated reporting at the enterprise level. Results. Based on the generalization of foreign scientific theories, the evolution of the concept of integrated reporting from the idea of "one report" to the institutionalization of the International Integrated Reporting Council (IIRC) and the further consolidation of sustainable development standards is analyzed. The main theoretical concepts that explain the nature and motives for the introduction of integrated reporting are identified – stakeholder theory, legitimacy theory, institutional and stewardship theory, signaling theory – and methodological approaches to empirical research in this area are systematized. An author's conceptual model of the formation of integrated reporting of an enterprise is proposed, which includes principles, a matrix of indicators of six types of capital, an algorithm for phased implementation, and an index of information connectivity of reporting data. Based on an analysis of the practice of Ukrainian companies (DTEK, Metinvest, Kyivstar, Ukrgasbank) in 2022– 2025, the transitional state of domestic non-financial/integrated reporting in wartime conditions and preparation for the introduction of sustainable development reporting according to the CSRD/ESRS model are characterized. Conclusions. A system of main indicators of integrated reporting has been formed in terms of individual types of capital, as well as requirements (standards) for their presentation and disclosure (materiality, coherence, comparability, balance, assurance). The practical value of these indicators is substantiated, why they are required, and what priorities the publicity of such information provides for enterprises.