Трансформація митного режиму експорту як інструменту управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Abstract

Досліджено сутність митного режиму експорту як ключового інструменту управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в умовах європейської інтеграції та воєнного стану. Узагальнено наукові підходи до трактування понять «експорт», «митний режим» та «митний режим експорту», проаналізовано положення Митного кодексу України, законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та практику застосування митних процедур у контексті гармонізації із законодавством Європейського Союзу. Запропоновано авторське визначення митного режиму експорту як комплексного організаційно-правового та управлінського механізму, що забезпечує законне переміщення товарів через митний кордон України, інтегрує митні процедури із системою стратегічного й операційного управління підприємством, сприяє мінімізації митних ризиків, забезпеченню митного комплаєнсу та підвищенню конкурентоспроможності експортерів.

Розкрито організаційно-управлінський механізм реалізації митного режиму експорту, визначено функціональні елементи та взаємозв’язок із процесами планування, організації, контролю й оцінки результативності експортної діяльності. Увагу приділено проблемам застосування митного режиму експорту, серед яких валютне регулювання, митні ризики, адміністративні бар’єри у взаємодії підприємств із митними органами, необхідність адаптації національного законодавства до стандартів Європейського Союзу.

Обґрунтовано напрями удосконалення управління експортною діяльністю підприємств шляхом інтеграції митних процедур у систему стратегічного менеджменту, розвитку ризик-менеджменту, цифровізації бізнес-процесів, застосування технологій роботизованої автоматизації процесів. Доведено, що трансформація митного режиму експорту із суто правового інституту в інструмент стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю створює передумови для підвищення ефективності міжнародної діяльності підприємств, зміцнення їх конкурентних переваг на зовнішніх ринках та забезпечення стійкого розвитку в умовах глобальних економічних викликів.

-

The transformation of customs administration, Ukraine's European integration course, digitalization of customs procedures, and the challenges caused by martial law have significantly increased the role of the export customs regime as an instrument for managing enterprises' foreign economic activity. These developments necessitate a rethinking of the export customs regime from a purely legal institution to a strategic management tool. Purpose. The purpose of the article is to investigate the theoretical and practical foundations of the export customs regime, substantiate its role in managing foreign economic activity, develop an organizational and managerial mechanism for its implementation, and identify directions for improving export management under the conditions of European integration and digital transformation. Results. The study summarizes scientific approaches to the interpretation of the concepts of export, customs regime, and export customs regime, and analyzes the provisions of the Customs Code of Ukraine and legislation governing foreign economic activity in the context of harmonization with European Union customs legislation. An author's definition of the export customs regime is proposed as a comprehensive organizational, legal, and managerial mechanism that ensures the lawful movement of goods across the customs border, integrates customs procedures into the enterprise's strategic and operational management system, minimizes customs risks, ensures customs compliance, and enhances exporters' competitiveness. The organizational and managerial mechanism for implementing the export customs regime is developed, its functional components are identified, and their relationship with the processes of planning, organization, control, and performance evaluation of export activities is substantiated. The study also identifies current challenges associated with the application of the export customs regime, including currency regulation, customs risks, administrative barriers in customs-business interaction, and the need for further harmonization of Ukrainian customs legislation with EU standards. Practical directions for improving export management through customs risk management, digitalization of export business processes, and the implementation of Robotic Process Automation technologies are substantiated. Conclusions. The findings demonstrate that the transformation of the export customs regime into a strategic management instrument contributes to improving the efficiency of export operations, strengthening customs compliance, reducing customs risks, increasing the competitiveness of exporting enterprises, and ensuring their sustainable development under the conditions of globalization, European integration, and the digital transformation of customs administration. The proposed conceptual approaches may serve as a methodological basis for further modernization of customs regulation and export management in Ukraine