Механізм забезпечення економічної безпеки промислових підприємств на засадах енергозбереження, ESG та енергетичної трансформації

Abstract

У статті обґрунтовано теоретико-методичні положення формування механізму забезпечення економічної безпеки промислових підприємств на засадах енергозбереження, ESG та енергетичної трансформації. Доведено, що за умов енергетичної нестабільності, воєнних ризиків, зростання вартості ресурсів, декарбонізації та посилення вимог до нефінансової відповідальності економічна безпека підприємства виходить за межі фінансового захисту й набуває характеру інтегрованої управлінської здатності. Розкрито місце енергетичної безпеки як наскрізної складової фінансової, виробничої, інвестиційної, екологічної та управлінської стійкості. Запропоновано структуру механізму, що поєднує діагностику загроз, інструменти енергозбереження, ESG-контур, фінансовоінвестиційне забезпечення, цифровий моніторинг і коригування управлінських рішень. Уточнено функціональне призначення окремих складових механізму та визначено їхній вплив на зниження енергетичної залежності, підвищення керованості витрат і посилення адаптивності підприємства до зовнішніх факторів. Сформовано систему показників оцінювання результативності механізму, орієнтовану не лише на економію енергії, а й на зниження критичних залежностей, підвищення автономності виробництва, інвестиційної привабливості та довгострокової конкурентоспроможності підприємства

-

Under conditions of energy instability, war-related disruptions, rising resource costs, decarbonization pressure and growing ESG expectations, industrial enterprises face a configuration of risks in which energy use becomes not only a production issue but also a determinant of economic security. Dependence on external energy supply, high energy intensity, insufficient digital control and weak integration of non-financial criteria increase financial, operational, investment, environmental and reputational vulnerability. Purpose. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodological provisions for developing a mechanism for ensuring the economic security of industrial enterprises based on energy saving, ESG and energy transformation, and to determine the indicators for assessing its effectiveness. Methods. The study applies a systemic and functional approach, analytical generalization, structural decomposition and indicator-based assessment. The methodological basis combines the concepts of enterprise economic security, energy management, ESG governance, energy performance indicators, digital monitoring and investment justification of energyefficiency projects. Results. The article proves that the economic security of an industrial enterprise should be interpreted as an integrated managerial capacity to preserve business continuity, control critical resource dependencies and support strategic development under external shocks. The role of energy security is revealed as a cross-cutting component of financial, production, investment, environmental and managerial stability. A mechanism is proposed that includes diagnostic, instrumental, ESG, financial and investment, digital monitoring and corrective blocks. Its implementation allows energy saving to be transformed from a set of technical measures into a tool for reducing costs, strengthening production autonomy, improving transparency and increasing investment attractiveness. A system of monitoring indicators is formed, including energy-cost, production-resilience, financial-investment, ESG-environmental and organizational-digital indicators. The use of an integral effectiveness index is substantiated as a basis for comparing dynamics, identifying weak functional areas and adjusting the portfolio of energy transformation measures. Conclusions. It is concluded that energy saving, ESG and energy transformation should be integrated into a single mechanism of economic security rather than applied as separate modernization directions. The proposed approach strengthens the resilience of industrial enterprises by reducing energy intensity, limiting carbon and regulatory risks, improving access to capital, developing digital monitoring and linking energy performance with strategic management decisions.