Архітектоніка наслідків глобалізаційних процесів у фінансовій сфері

Abstract

Проаналізовано, що в економічному просторі виокремлюються дві групи країн глобалізаційного процесу: лідери (розвинені держави з ринковою економікою, в яких сконцентрована переваж на частка технологічного та інтелектуального потенціалу) та країни периферії глобалізації. Узагальнено ключові позитивні та негативні наслідки глобалізаційних процесів економіки у контексті зміцнення фінансової безпеки держави, які, з одного боку, формують додатковий зовнішній імпульс до зміцнення рівня фінансової безпеки держав, що обґрунтовується: покращенням якості, здешевленням та збільшенням кількості товарів, робіт, послуг; зростанням темпів економічного зростання та ефективності функціонування націон альних фінансових систем; підвищенням загального рівня суспільного добробуту, а з іншого, створюють додаткові зовнішні ризики. Доведено, що для держав периферії глобалізаційних процесів формування додаткових зовнішніх ризиків рівню їх фінансової безпеки (відставання від країн-лідерів; втрата фінансової незалежності; поглинання ринків ТНК; нераціональна структура економіки) носить більш загрозливий характер у порівнянні з країнами -лідерами. Обґрунтовано, що на виправлення недоліків глобалізації виділяється н едостатньо ресурсів, внаслідок чого прірва між бідними та багатими продовжує розширюватись, що вимагає кардинальних змін у податковій політиці, політиці в галузі визначення заробітної плати та освіти, корпоративному управлінні, прозорості даних. Запропоновано авторське визначення категорії «фінансова глобалізація», яке в т. ч. враховує архітектоніку інтеграційних процесів у фінансовій сфері.

In the economic space, two groups of countries of the globalization process are singled out: leaders (developed countries with a market economy in which the overwhelming share of technological and intellectual potential is concentrated) and the countries of the periphery of globalization.