Verification of the Wind Erosion Equation on the Ukrainian Steppe

Abstract

Рівняння вітрової ерозії можна розглядати як основу для розробки протидефляційних заходів. В роботі розпочата верифікація Рівняння вітрової ерозії для умов степової зони України. Ґрунти регіону можуть бути класифіковані за восьмими групами протидефляційної стійкості (WEG). Визначено, що стійкість ґрунтів до вітрової ерозії (показник I) змінюється від 0 т/га до найбільшого значення в 766 т/га. Узагальнення даних щодо протидефляційної стійкості стійкість ґрунтів регіону показало, що більшість ґрунтів суглинкового та глинистого гранулометричного складу потрапляють до групи 7 з показником I в 94 т/га/рік, а піщані ґрунти території Олешківських пісків можна віднести до груп 1 та 5. Вивчення внутрішньорічних коливань I-фактору, а також оцінка впливу на протиделяційну стійкість ґрунтів зрошення та різних видів обробітку ґрунту показало, що у більшості випадків ці фактори мало впливають на класифікацію ґрунтів за групами WEG. Водночас розпорошення ґрунту під час нестабільних зимових погодних умов може призвести до короткочасного збільшення I-фактору навесні.

As a basis for the design of anti-deflationary measures, the Wind Erosion Equation has been verified for the steppe zone of Ukraine. Soils may be classified in eight Wind Erodibility Groups (WEG) according to their resistance to deflation, with the lowest potential annual loss (I-factor) zero and the highest 766 t/ha. Generalization of the data on the anti-deflationary stability of soils showed that most soils of loamy and clay texture fall into Group 7 with an I-factor of 94 t/ha/year; the sandy soils of the Oleshkovsky Sands area can be assigned to groups 1 and 5. Study of intra-annual fluctuations of the I-factor, as well as the effect of soil erosion, irrigation, and various kinds of tillage showed that, in most cases, these factors have little effect on the classification of soils by WEG groups. At the same time, slaking of the soil during unstable winter weather conditions can lead to a short-term increase in the I-factor in spring.