Самоорганізація в системі економічної безпеки Китаю: теорія і практика

Abstract

У статті пропонуються альтернативи вивченню економічної безпеки держави, а саме: застосування теорії самоорганізації в економічній науці на основі судження про те, що економіка не може назавжди залишатися в рівновазі. Економічні агенти постійно змінюють свої дії та стратегії у відповідь на результат, який вони створюють разом, що свідчить про реальний прояв самоорганізації в цій економічній системі. У минулому економічна наука в основному спиралася на такий підхід – підхід з точки зору рівноваги на макрорівні та на мікрорівні Homo economicus («економічна людина» або «раціональна людина»), який не приймає враховуючи економічну складність, нелінійність та самовпорядкування, що характерно для економічної політики Китаю. У зв’язку з цим у статті розглядається можливість підходу до самоорганізації у забезпеченні безпеки економіки та її сталого розвитку.

The article proposes an alternative view to the study of the economic security of the state by applying the theory of self-organization in economic fields. The research was conducted based on the judgment that the economy is not able to stay in equilibrium forever: economic agents constantly change their actions and strategies in response to the result they create together, which indicates a real manifestation of self-organization in this economic system. The theory of the selforganization states the process and ability of the components of system to organize themselves and to form a stable and dynamic interrelation without external influences. In the past, economic science mainly relied on an approach from the point of view of equilibrium at the macro level and at the micro level of Homo economicus («economic person» or «rational person»), which does not take into account the economic complexity, non-linearity and self-order, which is typical for China's economic policy. Purpose. The author of this article argues that it could be more appropriate to evaluate the economic conditions, including the economic security of the state, by applying the theory of self-organization as a new method. With the aim of supporting the assumption, author of the article provided in the texts below the analyses and studies of self-organization as a theory, the analyses of china’s economic system. Results. It have been described in the text the trend of self-organization in China’s economy, the features or parameters of one system being in self organized condition, and then it have been presented the macroeconomic statistics that may indicate the economic security condition of China, such as the economic dependence, the structure of the Gross domestic product. In this situation, author in the article provided servable practical examples that demonstrate tendency of China’s economic system being more self-organized in the recent periods. Conclusions. As have been mentioned, the article considers the possibility of self-organization approach in ensuring the security of the economy and its sustainable development. From such a point of view, it is necessary to approach the question from the side of math modeling in the subsequent researches.