Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/10773
Назва: Вплив технологічних прийомів утримання бджіл на їх продуктивність та якість меду
Інші назви: Influence of technological methods of keeping bees on their productivity and quality of honey
Автори: Китаєва Алла Павлівна, науковий керівник
Хамід, Кіра Олександрівна
Khamid, K.
Ключові слова: бджоли
порода
продуктивність
підгодівля
зимостійкість
весняний розвиток
яйцевідкладання маток
медозбір
кочівля
мед
bees
breed
productivity
feeding
winter hardiness
spring development
egg laying of queens
honey collection
nomadism
honey
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Хамід К. О. Вплив технологічних прийомів утримання бджіл на їх продуктивність та якість меду : дис... канд. сільськогосподарських наук: 06.02.04. - Технологія виробництва продуктів тваринництва / наук. керівник А. П. Китаєва. Миколаїв, 2021. 159 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – «Технологія виробництва продуктів тваринництва» – Миколаївський національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України. – Миколаїв, 2021 Україна володіючи третиною світових чорноземів, має високий потенціал розвитку сільськогосподарського виробництва і знаходиться в п’ятірці на аграрних світових ринках з виробництва меду. В останній час все більшу небезпеку для бджіл набуває безперервний ріст техногенного забруднення, що не може не відображатися на фізіологічному стані самих бджіл і якості продукції бджільництва. На сучасному етапі галузь займається розведенням бджіл для запилення ентомофільних культур і одержанням цінних продуктів бджільництва, а також створенням і збереженням умов, необхідних для існування та розмноження бджіл у природному середовищі й утримання їх на пасіках. Робота присвячена дослідженню чинників, що впливають на розвиток господарсько-корисних ознак бджіл залежно від технологічних, кліматичних та породних особливостей й типів підгодівлі. Тому актуальність роботи полягає у вивченні їх дії на продуктивність бджіл різних порід залежно від умов утримання та типів підгодівлі. Для виконання досліджень використовувалися аналітичні, технологічні, зоотехнічні, етологічні, фенологічні, фізико-хімічні, органолептичні методи. Досліджувалися: зимостійкість і збереженість бджолиних сімей при використанні різних типів підгодівлі; сезонні відмінності росту та розвитку бджолиних сімей карпатської та української степової порід; способи попередження роїння; методи та способи напування бджолиних сімей для підвищення їх продуктивності; медоносна база півдня України; ефективність різних способів утримання бджолиних сімей за продуктивними медозборами; біохімічний склад меду, сенсорна оцінка меду; економічна ефективність використання різних типів підгодівлі бджолиних сімей української степової та карпатської порід за різних умов утримання. Об’єкт дослідження – залежність продуктивності та якості меду від технологічних прийомів утримання бджіл. Проаналізовано особливості зимостійкості та збереженості бджолиних сімей залежно від різних типів підгодівлі під час осінньої ревізії. Протягом досліджень визначено інтенсивність росту сімей у весняний період з матками другого і третього років життя; вплив температури зовнішнього середовища на швидкість весняного розвитку сімей та ступінь їх ройливості; методи попередження роїння сімей з матками різного віку. Встановлено, що в період активного розмноження бджіл та при нестачі природнього цвітіння нектарносних та пилконосних рослин бджоли для потребують напування використовували у 2,55-3,40 рази більше суспензію мікроводорості «Жива хлорела» 50%-ої концентрації, порівняно з чистою водою, а з розчином меду – більше в 1,48-1,60 разів. Протягом досліджень було сформовано чотири групи по 10 бджолиних сімей, підібраних за принципом сімей-аналогів (за силою сімей, стільників з медом та пергою, кількості вулочок у гнізді). Бджолині сім’ї утримувались у вуликах-лежаках на 24 рамки. Всі бджолині сім’ї мали силу 13-16 вулочок, меду в середньому 10-12 кг, перги – до 1 кг. З метою запобігання вароатозу проведена дворазова ветеринарна обробка бджіл препаратом «Варостоп» по 2 смужки на кожну бджолину сім’ю з повторністю через 14 днів. Для збереженості бджолиних сімей під час зимівлі в перше у практиці бджільництва восени надавали дворазову підгодівлю медовим канді з додаванням перепелиних яєць та цукровим сиропом з додаванням суспензії мікроводорості «Жива хлорела». Встановлено, що збереженість бджіл на пасіках після зимівлі на волі була більшою при підгодівлі медовим канді з перепелиними яйцями становила, в середньому на 10,0%, лимонною кислотою – на 3,3%, суспензією мікроводорості «Жива хлорела» - на 10,6%, а при зимівлі в зимівнику – 7,5%, 5,05%, 9,2% відповідно. Пасіки знаходились на стаціонарному положенні в с. Нова Федорівка, с. Краснопілля, с. Ширяєво, с. Новоєлізаветівка, с. Шпіков, с. Зведенка. В червні та липні проводилися кочівлі на акацію, ріпак, соняшник, золотарник. Медозбірні умови для всіх контрольних і дослідних груп були однакові. В квітні першими медоносами були верба, медунка, абрикос; у травні – яблуня садова, груша садова, вишня, кульбаба лікарська; у червні – біла акація, ріпак, липа, еспарцет; у липні – різнотрав’я, соняшник, софора, яка завершувала медозбір у серпні. Видовий склад і кількість медоносних рослин, поширених на пасовищах, луках та садах визначали маршрутним обстеженням, користуючись методом облікових ділянок. Облік загального медового запасу місцевості розраховували шляхом визначення медової продуктивності рослин у розрахунку на 1 га її площі. Встановлену площу, яку займає рослина, перемножували на медову продуктивність. Такі ж самі розрахунки здійснювали за кожним видом рослин. Медову продуктивність за угіддями підсумовували і визначали загальний, тобто біологічний медовий запас місцевості. Також проводили облік строків цвітіння рослин. Початком цвітіння рослини вважали появу перших квітів. Тривалість цвітіння визначали за різницею між його початком і кінцем. Всі спостереження за цвітінням заносили в обліковий журнал, куди записували назви медоносів і строки різних фаз цвітіння. Для визначення стану сімей після зимівлі, їх оглядали, надавали підгодівлю, гнізда поповнювали додаванням світлої вощини або світло-коричневих стільників. Для підвищення відкладання яєць матками даних порід і у подальшому більш швидкому нарощуванні сили сім’ї вперше в практиці галузі бджільництва була використана весняна підгодівля бджолиних сімей цукровим сиропом з додаванням суспензії мікроводорості «Жива хлорела». Визначено, що бджолині сім’ї з матками карпатської породи переважають бджолині сім’ї з матками української степової породи за використанням ранньовесняних медоносів, що дає можливість для пасічників формувати від них більш ранні відводки. Бджоли української степової породи більш помірно виходять зі стану зимівлі, тому свій максимальний темп розвитку виявляють декілька пізніше. Таку поведінку цих бджіл можна використовувати для більш пізнього медозбору, коли сім’ї набирають достатню силу та добре можуть його використати. При цвітінні головних медоносів вулики розміщували на обраних точках для кочівлі. Встановлено, що при застосуванні медового канді з додаванням перепелиних яєць, цукрового сиропу з додаванням суспензії мікроводорості «Жива хлорела» в бджільництві матка починає більш інтенсивно відкладати яйця, а сім’я швидко набирати силу, при цьому набутий імунітет передається всім поколінням бджіл за сезон. Застосування технологічного прийому напування бджолиних сімей суспензією мікроводорості «Жива хлорела» підвищує їх продуктивність. Хлорела – цінний білковий корм і біостимулятор в бджільництві. Цукри в якості підгодівлі містять мало білка та вітамінів, тому використання цукрового сиропу з додаванням суспензії мікроводорості «Жива хлорела», після зимового періоду і в травні перед початком першого медозбору, зміцнює силу бджолиних сімей, а постійна її наявність у воді протягом всього літнього періоду та медозбору сприяє підвищенню імунітету та працездатності бджіл, підвищуючи медозбір до 40%. При проведенні кочівлі пасік були запропоновані заходи, спрямовані на підвищення біологічного потенціалу бджолиних сімей за використання їх на медозборах з конвеєром постійного цвітіння медоносних рослин. Вони полягали в тому, щоб перед кочівлею оглядати вулики на справність, забезпечувати їх засіткованими вентиляційними отворами, закріплення гніздових рамок, завчасно підшукати місце для точка, яке б було захищене від вітрів, знаходилось близько від масиву медоносів (до 1 км) та не стояло на перельоті відносно бджіл інших пасік. Аналіз результатів дослідження меду показав, що за масовою часткою води, діастазним числом, кислотністю – всі проби відносяться до вищого ґатунку; за масовою часткою відновлювальних цукрів – соняшниковий мед Миколаївської та Одеської областей, золотарниковий мед Вінницької області віднесені до вищого сорту. Акацієвий мед Одеської області та соняшниковий мед Вінницької області отримали – І ґатунок, і лише ріпаковий мед Миколаївської області відноситься до ІІ ґатунку; за масовою часткою сахарози – лише золотарниковий мед отримав І ґатунок, а інші –ІІ ґатунок; за ГМФ – лише акацієвий мед отримав вищий ґатунок, соняшниковий і золотарниковий меди Вінницької області – І ґатунок, а соняшниковий і ріпаковий меди Миколаївської області та соняшниковий мед Одеської області– ІІ ґатунок; за вмістом проліну соняшниковий мед Миколаївської області, акацієвий та соняшниковий меди Одеської області та соняшниковий мед Вінницької області отримували вищий ґатунок, золотарниковий мед – І ґатунок, ріпаковий – ІІ ґатунок; за електропровідністю всі проби меду відносяться до ІІ ґатунку. Підсумовуючи всі результати встановлено, що до вищого ґатунку відносяться соняшниковий мед Миколаївської області, акацієвий мед Одеської області, золотарниковий мед Вінницької області, а ріпаковий мед Миколаївської області, соняшниковий мед Одеської області, соняшниковий мед Вінницької області – до І ґатунку. Крім того, був проведений сенсорний аналіз меду, який завдяки простоті та доступності його застосування, є найпоширенішим методом оцінювання продуктів харчування. Споживчий сенсорний аналіз проводили методом рангової оцінки респондентів з урахуванням їх віку, освіти та спеціальності. За даними аналізу виявлено, найкращий мед з золотарнику, на ІІ місці – мед соняшниковий з Миколаївської області та на ІІІ місці – акацієвий з Одеської області.
Thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the specialty 06.02.04 – technology of livestock products manufacturing – Mykolayiv National Agrarian University of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Mykolayiv, 2021. The work is devoted to the study of factors influencing the development of economic and useful characteristics of bees depending on the technological, climatic and breed characteristics and types of feeding. The safety of bees in apiaries after wintering in the wild was greater when feeding with honey kandy with quail eggs and was, on average, 10.0%, citric acid - 3.3%, suspension of microalgae "Live Chlorella" - 10.4%, and during wintering in the wintering house - 10.6%, 5.05%, 9.2%, respectively. Preservation of bee colonies in apiaries of Mykolayiv region when fed with sugar syrup with the addition of a suspension of microalgae "Live Chlorella" during the winter for all studied years exceeded feeding with pure sugar syrup by 15.0% in the wild and 10.0% in the winter; in apiaries of Odessa region - by 11.6% and 8.3%, respectively; in apiaries of Vinnytsia region at large - by 6.6%. It was found that Carpathian bees consumed more food during the winter in 2015 compared to the winter in 2014 by 0.4 kg or 5.7% and compared to the winter in 2016 by 0.3 kg or 2.8%, and Ukrainian steppe bees spent more food during the winter in 2016 compared to winter in 2014 by 0.3 kg or 4.0% and compared to 2015 by 0.1 kg or 1.2% (P ˂ 0.95 ). It was found that the largest number of streets in hives with queen bees of the second year of hatching per colony was in the 1st apiary in the Nikolaev region in 2016 and amounted to 16.3 ± 31.6, which is 0.5 more than in 2014. streets or by 3.1% (P ˃ 0.95), and on Apiary II there are 0.6 more streets or 3.9% (P ˃ 0.95). In the Odessa region, the number of streets was more on the 1st apiary in 2016 compared to 2014 by 0.7 kg or 4.4% (P ˃ 0.99) and on the 2nd apiary there was more by 1.0 streets or 6, 6% (P ˃ 0.999). In the Vinnytsia region, the number of streets in the 1st apiary was more in 2015 compared to 2014 by 0.6 streets or 4.1% (P ˃ 0.95). Analysis of variance revealed an incredible strength of the influence of bee breeds on egg laying by the uterus in the first period - 0.009%, in the second period - 0.059%, in the third period - 0.473%. At the same time, the feeding of bee colonies with sugar syrup with the addition of a suspension of microalgae "Live Chlorella" has a greater effect on the laying of eggs by the uterus, but is unlikely and amounted to 0.26% in the first period, 0.40% in the second and 0.04% in the third. Bee families of the Carpathian breed are less prone to swarming compared to the Ukrainian steppe breed and have better performance during honey harvests. Families with third-year uteri who entered the swarm state 2 to 5 queen cells, often from the edge of the frame. It was found that bees for drinking used a suspension of microalgae «Live Chlorella» 50% concentration in 2.55-3.40 times more compared to pure water, and with a solution of honey – 1.48 – 1.60 times. Analysis of feed resources made it possible to establish stocks of carbohydrate feeds, periods of productive honey harvests and bribe-free periods in the area of the apiary. The studied apiaries were provided with early spring honey plants, and during the main honey harvest they were provided with a continuous nectar-pollen conveyor. Predicting the timing and volume of the honey harvest helped to plan the location of apiaries near nectar-bearing crops and plantations and to ensure their timely migration. The biological stock of honey in homestead apiaries in the Nikolaev area mares 449.83 ts, and the part of stocks of a forage base – 224.92 ts used by bees, in the Odessa area – 501.1 ts and 250.55 ts in the Vinnytsia area – 734.36 ts and 367.18 quintals, respectively. The use of nomadic bee families on different honey plants is compared. It was found that nomadic rapeseed increases the productivity of Carpathian bee colonies by an average of 4.2 kg or 38.7% (P > 0.999) compared to the stationary point, and the goldfinch – by 5.06 kg or 36.1% (P > 0.999). Productivity of bee families of the Ukrainian steppe breed increases at nomadism on an acacia in comparison with a stationary point on 5,5 kg or 45,6% (P > 0,999), and on sunflower – on 3,13 kg or on 19,5%). It is established that according to physico-chemical analysis and sensory evaluation according to SS 4497:2005 goldenrod honey of Vinnytsia region, sunflower honey of Nikolayev region and acacia honey of Odessa region belong to the highest grade. According to one-way analysis of variance, the quality indicators of honey of different origins do not differ and are unlikely. It was determined that when feeding bees with sugar syrup with the addition of citric acid, the level of profitability increases by 0.95%, honey candy with the addition of quail eggs – by 16.43%, and sugar syrup with the addition of a suspension of microalgae "Live Chlorella" – by 18.13% compared to top dressing with pure sugar syrup. The economic effect of feeding bees with sugar syrop with the addition of citric acid – 984.12 UAH, honey candy with the addition of quail eggs – 1250.0 UAH and sugar syrop with the addition of a suspension of microalgae «Live Chlorella» - 1297.1 UAH compared to the same indicator pure sugar.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/10773
Розташовується у зібраннях:Дисертації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
dis_Хамід.pdf6,74 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.