Публічне управління природокористуванням: актуальні проблеми та напрями їх розв’язання

Abstract

Сучасний невпинний розвиток виробництва та інтенсивне споживання природних ресурсів супроводжується руйнівним впливом на екосистему. Метою статті є аналіз системи публічного управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища в Україні, виявлення основних проблем та недоліків цієї системи й розроблення пропозицій для її удосконалення. Проаналізовано законодавчо-правову базу, що визначає правові, економічні та соціальні основи регулювання природокористування та охорони довкілля. Досліджено індикатори екологічного сліду та екологічної ефективності України, які свідчать про недосконалість системи публічного управління природокористуванням. Обґрунтовано, що пріоритетами державної політики в контексті сталого розвитку повинні стати оптимізація використання природних ресурсів та зниження енергоємності виробництва, а також мінімізація негативного впливу підприємств на довкілля. Запропоновано основні напрями удосконалення системи публічного управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища.

-

Introduction. Modern continuous development of production and intensive consumption of natural resources is accompanied by a destructive impact on the ecosystem. Today even renewable natural resources are losing their reproductive function, since the scale of their use by enterprises and consumption by the population does not coincide with the rate of their restoration by nature. All this leads to the devastation of natural landscapes, pollution of atmospheric air, surface and ground waters, a decrease in the quality of fresh water, a reduction in the biomass of flora and fauna, and a deterioration in the state of the environment. Purpose. The purpose of the article is to analyze the system of public administration of environmental management and environmental protection in Ukraine, identify the main problems and shortcomings of this system and develop proposals for its improvement. Results. The legislative and legal framework, which determines the legal, economic and social foundations for the regulation of natural resource use and environmental protection, has been analyzed. Indicators of ecological footprint and ecological efficiency of Ukraine have been studied, which testify to the imperfection of the system of public administration of environmental management. It has been substantiated that the priorities of state policy in the context of sustainable development should be the optimization of the use of natural resources, a decrease in the energy intensity of production, the use of new technologies for the processing and disposal of household waste, and the minimization of the negative impact of enterprises on the environment. Conclusions. Ukraine’s state policy in the field of nature management needs to be improved and especially carefully organized, as the state of the country’s economy, ecological situation, health and well-being of the population depend on it. The article proposes the main directions of improving the system of public administration of environmental management and environmental protection.