Розвиток екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі: підсумки педагогічного експерименту

Abstract

Актуальність зумовлена браком експериментально перевірених методик розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Мета: експериментальна перевірка розробленої авторської методики розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Методи: теоретичні (аналіз і синтез, порівняння й зіставлення – для з’ясування сутності поняття «екологічна компетентність майбутніх викладачів аграрного профілю»; визначення його структури, критеріїв, показників і рівнів розвитку); емпіричні (анкетування, спостереження за учасниками педагогічного процесу, педагогічний експеримент, математичної статистики – для з’ясування стану й результатів розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів закладів професійної освіти). Результати: розроблено методику розвитку екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі, що забезпечує: безперервний процес удосконалення комплексу знань, умінь і навичок; розвиток професійно важливих якостей еколого-безпечної діяльності як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті; покращення екологічної грамотності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі. Висновки: результати формувального етапу експерименту свідчать про позитивну динаміку у рівнях сформованості екологічної компетентності майбутніх викладачів спеціальних дисциплін закладів професійної освіти аграрної галузі, що підтверджує ефективність впровадженої авторської методики; експериментально доведено, що відмінності контрольних та експериментальних груп є статистично значущими за всіма критеріями: за мотиваційним (на достатньому рівні зростання становить 0,18%, на високому – 15,75%), за когнітивним (відповідно – 0,14% та 6,21%), за діяльнісним (1,2%, та 13,21%), за суб’єктним (0,6%% та 11,78%).

-

The relevance of the article lies in the lack of experimentally verified methods for developing environmental competence in future teachers of specialized subjects from agricultural vocational education institutions. The article aims to experimentally verify the author’s methods for developing environmental competence in future teachers of specialized subjects from agricultural vocational education institutions. Research methods include the following: theoretical (analysis, synthesis, comparison - to clarify the concept of “environmental competence of future vocational agriculture teachers”; to describe its structure, criteria, indicators and levels of development); empirical (questionnaires, observation of participants in the educational process, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics - to determine the status and levels of environmental competence in future teachers from vocational education institutions). Results: The article presents the author’s methods for developing environmental competence in future teachers of specialized subjects from agricultural vocational education institutions. These methods ensure continuing improvement of the necessary knowledge, skills and abilities. Next, they nurture future teachers’ awareness of the physical environment and its impact on one’s professional and daily activities, and vice versa. Finally, the author’s methods increase future teachers’ environmental literacy. Conclusions: The results of the formative experiment indicate some positive dynamics in the levels of environmental competence in future teachers of specialized subjects from agricultural vocational education institutions. This proves the effectiveness of the author’s methods. It has been experimentally confirmed that the differences between control and experimental groups are statistically significant by all criteria: the motivational criterion (a sufficient level - 0.18%, a high level - 15.75%), the cognitive criterion (0.14% and 6.21%, respectively), the activity-related criterion (1.2%, and 13.21%), the actor-related criterion (0.6% and 11.78%).