Аспекти психотравмуючих факторів дітей під час воєнного стану та шляхи посттравматичного зростання

Abstract

Війна, це завжди великі виклики, це психотравмуючій фактор для багатьох осіб, і, зокрема дітей та молоді. У життя українських дітей війна увійшла своїм жахіттям: бомбардування, повітряні тривоги, обстріли, руйнування будинків, окупація, вимушена евакуація та розлука з рідними і, нарешті, втрата рідних. Війна несе страждання, травмує молоде українське покоління, залишає рани в душах наших дітей. Діти стали свідками бойових дій, бачили те, чого би діти ніколи не мали бачити. Прояв психотравмуючого впливу відбувається у тривозі за себе, рідних та близьких, за майбутнє, страшними снами, спогадами про жахіття, яке вони пережили перебуваючи у зоні бойових дій. Спогади та сни приходять у свідомість малече непрошено і викликають емоційний дистрес.

War is always a big challenge, it is a psycho-traumatizing factor for many people, especially children and young people. The war entered the lives of Ukrainian children with its horrors: bombing, air raids, shelling, destruction of houses, occupation, forced evacuation and separation from relatives and, finally, the loss of relatives. The war brings suffering, traumatizes the young Ukrainian generation, leaves wounds in the souls of our children. Children became witnesses of hostilities, saw things that children should never see. Manifestation of psychotraumatic influence occurs in anxiety for oneself, family and friends, for the future, scary dreams, memories of the horrors they experienced while in the war zone. Memories and dreams come into consciousness unbidden and cause emotional distress.