Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14748
Назва: | Профілактика маститів у великої рогатої худоби в умовах ТОВ «Колос-2011» Миколаївського району |
Автори: | Лумедзе, Імін Халідович, науковий керівник Lumedze, Imin, scientific director Лесік, М. |
Ключові слова: | вим’я мастит консервація сухостійний період молоко антибіотики обробка профілактика мікроорганізми клінічний, субклінічний мастит |
Дата публікації: | 2023 |
Бібліографічний опис: | Лесік М. Профілактика маститів у великої рогатої худоби в умовах ТОВ «Колос-2011» Миколаївського району : кваліфікаційна робота на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / наук. керівник І. Лумедзе. Миколаїв : МНАУ, 2023. 64 с. |
Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна на тему: «Профілактика маститів у великої рогатої худоби в умовах ТОВ «Колос-2011» Миколаївського району», викладена на 64 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 10 таблицями та 6 рисунками, містить 37 першоджерел. Мета роботи полягає у розробці методів профілактики маститів при лактаціїі, у визначенні ефективності діагностичних та лікувальних заходів за субклінічного маститу у корів, профілактики маститів у корів в сухостійний період в умовах молочно-виробничого комплексу ТОВ «Колос-2011» Миколаївського району. Прі дослідженнях було доведено зв’язок етіологічних факторів з основною причиною, а саме сезонний вплив зовнішнього середовища та умов утримання в періоди лактації та сухостійний період. В молочній цистерні вим'я розвивається запалення тканини молочної залози за впливу на неї інфекційних збудників. При проведенні діагностики у хворих корів реєстрували мастит, як субклінічного перебігу (25%) так й клінічного (30%) за допомогою Каліфорнійського маститного тесту. Одержані результати підтвердили найвищу діагностичну цінність каліфорнійського молочного тесту De Laval. Клінічними ознаками маститу були набряк та характерний для кожної форми маститу властивості молочного секрету. Однак у випадку «тихого» маститу симптоматику неможливо виявити без застосування лабораторних методів, а саме бактеріологічного дослідження та із застосуванням ПЛР діагностики, яка дає змогу виявити домінантні мікроорганізми в пробах молока та змивах поверхонь доїльного обладнання . При ідентифікації збудника найчастіше виявили такі мікроорганізми, як E. coli, Streptococcus aureus, Staphylococcus agalactiae, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus uberis i Mycoplasma spp. Окрім цього в останні роки реєструється збільшення випадків поєднаної дії грибків та бактерій запалення в молочній залозі. Комплексний характер мали лікувально-профілактичні заходи в боротьбі при маститах корів, враховують не тільки антибіотикочутливість мікроорганізмів, що містяться в молоці, а й звертають увагу на складений зоотехніками раціони корів, як в період лактації, так й в сухостійний період. Терапевтична ефективність полягає в зміні ветеринарний засобів при зниженні їх лікувальних властивостей та дії на бактерії, які виділялись при дослідженнях на чутливість до ветеринарних препаратів. Найбільша увага приділяється антибіотикам, а саме з внутрішньо цистернальним введенням в період лактації та сухостою вони мають високий позитивний ефект за рахунок тривалої дії на мікроорганізми всередині вимені, дійок. Для більшості голів корів в кінці лактації використовували одномоментний запуск, за 40-60 днів орієнтованої передбачуваної дати отелення, тому що це є необхідною умовою підтримання низької кількості соматичних клітин для проведення консервації вимені. Консервація вимені в період запуску – обробка сухостійних корів, є ефективним методом для попередження розвитку нових інфекцій в ранній період сухостою. В проведених дослідженнях на коровах, в процесі консервації чвертей вимені кожної корові вводили антибіотики пролонгірованної дії Байоклокс ДС з герметиком, імітуючим кератинову пробку, встановили, що в чвертях, в які вводили препарати пролонгірованної дії з герметиком реєстрували зниження випадків захворювання на субклінічну форму маститу в перші дні лактації. Окрема увага приділяється санітарно-гігієнічним вимогам при роботі оператора машинного доїння, адже багаторазові рушники та ігнорування дезінфекції вим’я до та після доїння призводять до поширення не тільки клінічного, а й субклінічних форм маститу серед здорового поголів’я молочного стада. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14748 |
Розташовується у зібраннях: | Кваліфікаційні роботи (Факультет ТВППТСБ) Кваліфікаційні роботи студентів МНАУ |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КР Лесик М.О..pdf | 218,81 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.