Аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних препаратів при вирощуванні соняшнику в незрошуваних умовах зони Степу

Abstract

Мета. Провести аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних багатофункціональних препаратів в технологічних схемах вирощування соняшника за незрошуваних умов зони Степу України. Матеріали і методи. Польові досліди проводили впродовж 2021–2022 років в незрошуваних умовах на чорноземах південних дослідного поля Миколаївської ДСДС ІКОСГ НААН. В трьохфакторному польовому досліді вивчали вплив різних біологічних препаратів і густоти стояння рослин на продуктивність гібридів соняшнику, де фактором А виступають гібриди соняшника селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – Вирій, Ярило, Блиск, Яскравий та Епікур; фактором В – різні густоти стояння рослин (30, 40 та 50 тис./га) і фактором С – обробіток вегетуючих рослин у фазу початку бутонізації біологічними препаратами (Хелафіт Комбі, Органік Баланс та Біокомплекс БТУ). Пoльoвий дoслід рoзташoваний пo пoпереднику пшениця oзима. Дoбрива внoсились під oснoвний oбрoбітoк в дoзі N30P30K30. Сівбу прoвoдять з міжряддям 70 см в останню декаду квітня. Фoрмування густoти стoяння рoслин прoвoдили вручну, фактично одержаний урожай перераховували на базисну вологість (8%) та із врахуванням наявності домішок. Експериментальні дані обробляли методом багатофакторного дисперсійного аналізу за В.О. Ушкаренко. Моделювання формування урожайності здійснювалося із застосуванням ліцензійної програми «Statistica 8.0». Проведення усіх розрахунків з економічного аналізу здійснювалося за цінами на матеріально-технічні ресурси та вартість продукції станом на кінець 2022 року. Результати. Результатами досліджень встановлено, що головним фактором, який лімітує реалізацію потенційної урожайності гібридів соняшника в умовах півдня Степової зони України є дефіцит вологозабезпеченості. Погодні умови 2021–2022 років досліджень можна класифікувати як середньо-посушливими типовими для даної зони вирощування, проте умови за вологозабезпеченням 2022 року для вегетації соняшника можна класифікувати як складними та несприятливими. Результатами польових досліджень доведено, що позакореневі обробітки різними біологічними препаратами є ефективним і дієвим способом поліпшення умов розвитку рослин, які здатні до підвищення рівня реалізації генетичного потенціалу агроценозу в цілому. Результатами дворічних досліджень доведено, що гібриди Ярило, Епікур та Яскравий значно поступалися за продуктивністю гібридам Блиск і Вирій в цілому по досліду за усіма варіантами. Проте, позакореневі обробітки рослин біологічними агентами цих гібридів також мали споріднену тенденцію до підвищення їх продуктивності. Найменшу врожайність по досліду в 2021 році (1,66 т/га) було сформовано гібридом Епікур на контрольному варіанті з передзбиральною густотою 30 тис. шт/га, а в 2022 – (1,51 т/га) також на цьому варіанті. Також, низьку продуктивність в 2022 році було сформовано варіантами де проводили посів нормою 50 тис. шт/га гібридами Ярило (1,55 т/га) та Епікур (1,58 т/га). Найбільш рентабельним було вирощування гібридів соняшнику Блиск та Вирій у варіантах з передзбиральною густотою 40 тис. шт/га з обробкою рослин біологічними препаратами. Найвищого рівня рентабельності (25,59%) та максимального рівня чистого прибутку (5088 грн/га) по досліду було досягнуто у варіанті посіву соняшника гібридом Вирій з густотою 40 тис. шт/га і обробітком веретуючих рослин Хелафітом Комбі. Висновки. Проведення позакореневих обробітків рослин біологічними препаратами за усіх досліджуваних передзбиральних густот завжди покращувало економічні показники вирощування культури. Рівень рентабельності постійно збільшувався порівняно з контрольним варіантом, а собівартість 1 т насіння – зменшувалася. Найбільш рентабельним було вирощування гібридів Блиск та Вирій у варіантах з густотою 40 тис. шт/га та обробкою рослин біологічними препаратами. Найвищого рівня рентабельності (25,59%) та максимального рівня чистого прибутку (5088 грн/га) по досліду було досягнуто у варіанті сівби гібриду Вирій з густотою 40 тис. шт/га і обробітком веретуючих рослин Хелафітом Комбі.