Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/15122
Title: | Аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних препаратів при вирощуванні соняшнику в незрошуваних умовах зони Степу |
Other Titles: | Analysis of the economic effectiveness of the use of environmentally safe drugs in the cultivation of sunflower in non-irrigated conditions of the Steppe zone |
Authors: | Домарацький, Євгеній Олександрович Domaratskiy, Yevhenii Пічура, В. І. Pichura, V. Потравка, Л. О. Домарацька, О. Є. |
Keywords: | соняшник гібрид екологобезпечні препарати густота стояння рослин економічна ефективність рентабельність собівартість sunflower hybrid ecologically safe preparations plant density economic efficiency profitability cost price |
Issue Date: | 2023 |
Citation: | Домарацький Є. О., Пічура В. І., Потравка Л. О., Домарацька О. Є. Аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних препаратів при вирощуванні соняшнику в незрошуваних умовах зони Степу // Аграрні інновації. 2023. Вип. 18. С. 169-177. |
Abstract: | Мета. Провести аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних багатофункціональних препаратів в технологічних схемах вирощування соняшника за незрошуваних умов зони Степу України. Матеріали і методи. Польові досліди проводили впродовж 2021–2022 років в незрошуваних умовах на чорноземах південних дослідного поля Миколаївської ДСДС ІКОСГ НААН. В трьохфакторному польовому досліді вивчали вплив різних біологічних препаратів і густоти стояння рослин на продуктивність гібридів соняшнику, де фактором А виступають гібриди соняшника селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – Вирій, Ярило, Блиск, Яскравий та Епікур; фактором В – різні густоти стояння рослин (30, 40 та 50 тис./га) і фактором С – обробіток вегетуючих рослин у фазу початку бутонізації біологічними препаратами (Хелафіт Комбі, Органік Баланс та Біокомплекс БТУ). Пoльoвий дoслід рoзташoваний пo пoпереднику пшениця oзима. Дoбрива внoсились під oснoвний oбрoбітoк в дoзі N30P30K30. Сівбу прoвoдять з міжряддям 70 см в останню декаду квітня. Фoрмування густoти стoяння рoслин прoвoдили вручну, фактично одержаний урожай перераховували на базисну вологість (8%) та із врахуванням наявності домішок. Експериментальні дані обробляли методом багатофакторного дисперсійного аналізу за В.О. Ушкаренко. Моделювання формування урожайності здійснювалося із застосуванням ліцензійної програми «Statistica 8.0». Проведення усіх розрахунків з економічного аналізу здійснювалося за цінами на матеріально-технічні ресурси та вартість продукції станом на кінець 2022 року. Результати. Результатами досліджень встановлено, що головним фактором, який лімітує реалізацію потенційної урожайності гібридів соняшника в умовах півдня Степової зони України є дефіцит вологозабезпеченості. Погодні умови 2021–2022 років досліджень можна класифікувати як середньо-посушливими типовими для даної зони вирощування, проте умови за вологозабезпеченням 2022 року для вегетації соняшника можна класифікувати як складними та несприятливими. Результатами польових досліджень доведено, що позакореневі обробітки різними біологічними препаратами є ефективним і дієвим способом поліпшення умов розвитку рослин, які здатні до підвищення рівня реалізації генетичного потенціалу агроценозу в цілому. Результатами дворічних досліджень доведено, що гібриди Ярило, Епікур та Яскравий значно поступалися за продуктивністю гібридам Блиск і Вирій в цілому по досліду за усіма варіантами. Проте, позакореневі обробітки рослин біологічними агентами цих гібридів також мали споріднену тенденцію до підвищення їх продуктивності. Найменшу врожайність по досліду в 2021 році (1,66 т/га) було сформовано гібридом Епікур на контрольному варіанті з передзбиральною густотою 30 тис. шт/га, а в 2022 – (1,51 т/га) також на цьому варіанті. Також, низьку продуктивність в 2022 році було сформовано варіантами де проводили посів нормою 50 тис. шт/га гібридами Ярило (1,55 т/га) та Епікур (1,58 т/га). Найбільш рентабельним було вирощування гібридів соняшнику Блиск та Вирій у варіантах з передзбиральною густотою 40 тис. шт/га з обробкою рослин біологічними препаратами. Найвищого рівня рентабельності (25,59%) та максимального рівня чистого прибутку (5088 грн/га) по досліду було досягнуто у варіанті посіву соняшника гібридом Вирій з густотою 40 тис. шт/га і обробітком веретуючих рослин Хелафітом Комбі. Висновки. Проведення позакореневих обробітків рослин біологічними препаратами за усіх досліджуваних передзбиральних густот завжди покращувало економічні показники вирощування культури. Рівень рентабельності постійно збільшувався порівняно з контрольним варіантом, а собівартість 1 т насіння – зменшувалася. Найбільш рентабельним було вирощування гібридів Блиск та Вирій у варіантах з густотою 40 тис. шт/га та обробкою рослин біологічними препаратами. Найвищого рівня рентабельності (25,59%) та максимального рівня чистого прибутку (5088 грн/га) по досліду було досягнуто у варіанті сівби гібриду Вирій з густотою 40 тис. шт/га і обробітком веретуючих рослин Хелафітом Комбі. |
URI: | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/15122 |
Appears in Collections: | Статті (Факультет агротехнологій) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
410-Текст статті-802-1-10-20230705.pdf | 339,79 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.