Особливості формування ознак продуктивності і урожайності у сортів пшениці озимої за різних умов вирощування

Abstract

Мета. Подальше удосконалення і вико­ристання сучасних методів селекції пшениці різного типу розвитку на адаптивність, яка викликана зміною характеру прояву лімітуючих чинників довкілля в умовах Південного Степу України. Методи. Використовували польовий, селекційно-генетичний, розрахунково-порів­няльний методи досліджень. Вивчали сорти пшениці різного генетичного і екологічного походження за різних умов вирощування. Результати. Аналіз параметрів пластичності і стабільності елементів структури врожаю у сортів пшениці озимої за різних умов вирощування виявив, що їх мінливість залежить як від генотипу так і від екологічних градієнтів. Так, за масою зерна з колоса серед проана­лізованих генотипів лише сорти Кірена і Ярославна відрізнялись високою реакцією на зміну умов вирощування (bі= 1,215 – 1,635), інші сорти (Асканійська, Асканійська Берегиня, Знахідка одеська, Кларіса) проявили досить високу пластичність (bі= 0,454 – 0,816). Анало­гічна ситуація спостерігалась і в формуванні кількості зерен у колосі. Необхідно відмітити важливу біологічну особливість цих сортів, які за пізніх строків сівби при різних нормах висівання формували найбільшу реальну врожайність, порівняно з іншими сортами, і краще реалізували її потенційні можливості. Висновки. Визначено, що кожний сорт пшениці різного типу розвитку необхідно розглядати в аспекті його реакції на різні умови вирощування і на здатність реалізації генетичного потенціалу в конкретному екологічному регіоні. Результати оцінки адаптивного потенціалу виявили високий ступінь гомеостатичності у сортів пшениці озимої Асканійська, Асканійська Берегиня, Перлинна і альтернативного типу Кларіса.