Інвестиційний механізм забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва

Abstract

Дефіцит інвестицій є однією із найбільш нагальних проблем, яка гальмує поступальний розвиток вітчизняного аграрного виробництва, знижує його конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринку, обумовлює невиправдано низьку частку доданої вартості та сировинний характер зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією. Нарешті, без достатнього обсягу інвестицій українське аграрне виробництво не спроможне вийти на траєкторію сталого розвитку. Метою цієї статті є дослідження інституційного механізму забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва. Результати. Надання статусу вільних економічних зон для ведення аграрного виробництва депресивним сільським територіям Степової та Поліської агрокліматичних зон, спроможне створити позитивну інвестиційну мотивацію як для малих, так і великих організаційних форм вкладати інвестиції у сільськогосподарське виробництво у відповідній місцевості. Державні програми продовольчої допомоги малозабезпеченим, а також поповнення й оновлення державних матеріальних продовольчих резервів спроможні активізувати інвестиційний попит в аграрному секторі економіки. Розвиток транспортної інфраструктури сприятиме зниженню вартості та скороченню часу перевезень агропродовольчої продукції. Це сприятиме залученню інвестицій у сільське господарство та промислову переробку, а підвищення побутових зручностей, культурного й медичного обслуговування, транспортного сполучення з найближчим адміністративним центром та інші подібні перетворення спроможні створити сприятливі умови для відродження демографічного потенціалу сільських територій. Висновки. Інвестиційна політика в рамках державно-приватного партнерства – це потужний інструмент відновлення довіри до держави та реалізації масштабних інфраструктурних проектів. В порядку пріоритетності, на нашу думку, на першому місці знаходиться відродження та розвиток соціальної інфраструктури сільських територій, а також надання консультативних, дорадчих, інформаційних та інших навчальних послуг жителям села.

The lack of investment is one of the most essential problems, which slows down the progressive development of domestic agricultural production, reduces its competitiveness in the domestic and foreign markets, causes unjustifiably low share of the added value and raw materials of foreign trade in agri-food products. Finally, without sufficient investment, Ukrainian agricultural production is unable to enter the stage of sustainable development. However, the accumulation of destructive environmental and social factors, provided the use of traditional industrial technologies, may lead to catastrophic consequences in the field of agricultural production in the future. The purpose of this article is to study the institutional mechanism for ensuring the sustainable development of agricultural production. Results. Granting the status of free economic zones for agricultural production to depressed rural areas of Steppe and Polissya agroclimatic zones can create a positive investment motivation for both small and large organizational forms to invest in agricultural production in the area. State programs of food aid to the poor, as well as replenishment and renewal of state material food reserves, can stimulate investment demand in the agricultural sector of the economy. The development of transport infrastructure will help reduce the cost and reduce the time of transportation of agri-food products. This will help attract investment in agriculture and industrial processing, and increase household amenities, cultural and medical services, transport links to the nearest administrative center and other similar transformations, can create favorable conditions for reviving the demographic potential of rural areas. Conclusions. Investment policy in the framework of public-private partnership is a powerful tool for restoring confidence in the state and the implementation of large-scale infrastructure projects. In the order of priority, in our opinion, in the first place is the revival and development of social infrastructure in rural areas as well as the provision of advisory, consultative, informational and other training services to villagers.