Репресована Феміда: архівно-кримінальна справа голови Миколаївського обласного суду А. Онищенка

Abstract

Метою статті стало вивчення причин та методів фальсифікації кримінальних справ органами державної безпеки під час Великого терору 1937–1938 рр., їхні особливості стосовно членів суддівського корпусу. У статті прослідковується еволюція радянської системи судочинства в бік її уніфікації та централізації, адаптація під потреби керівників комуністичного режиму. На основі архівно-кримінальної справи першого голови Миколаївського обласного суду А. Г. Онищенка розглядаються основні тенденції у підборі кадрів радянських суддів. Фахова освіта, глибокі знання різних галузей права були незатребувані. Основні критерії для успішної кар’єри судді – це лояльність до політичного режиму, належність до Комуністичної партії та «незаплямована» біографія. При цьому повністю ігнорувалися основні принципи цивілізованого судочинства: відокремленість судової влади, незалежність суддів тощо

-

The purpose of the article is to identify the reasons and methods of falsification of criminal cases by state security agencies during the Great Terror of 1937–1938, their features regarding the judiciary staff. The article traces the evolution of the Soviet judicial system towards its unification and centralization, adjustment to changes in the policy of the political regime. Major trends in the selection of Soviet judges are traced based on the biography of the particular person, A. Onyshchenko. Professional education, great knowledge in various branched of law were unclaimed. Major criteria for a successful career as a judge were the loyalty to the political regime, communist party membership, and «clear» biography in terms of class nature. At the same time, such principles of civilized justice as the separation of the judiciary from the administration, the independence of judges, etc. were completely ignored.