Вплив ознак росту та розвитку на молочну продуктивність корів червоної степової породи

Abstract

Метою роботи був аналіз впливу живої маси в різні вікові періоди, промірів та індексів будови тіла на молочну продуктивність корів. У якості залежних змінних було викори- стано надій за 305 днів, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру за І-у лакта- цію корів червоної степової породи, які утримувалися в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Жива маса при народженні була високовірогідно і позитивно пов’язана зі вмістом жиру в молоці, а жива маса у віці 18 міс. – із надоєм за 305 днів лактації та кількі- стю молочного жиру. Найнижчу оцінку жирномолочності мали корови-первістки, які народжувалися із живою масою 23 кг (3,45 %), а найвищу – із живою масою більше 31 кг (3,71…3,81 %). Корови-первістки, які мали у віці 18 міс. живу масу менше 350 кг, характеризувалися вірогідно нижчими надоями, ніж тварини, які мали живу масу вище 350 кг – 3679,0 та 4135,9 кг молока, відповідно. Отже, для тварин дослідної групи опти- мальною можна вважати живу масу у віці 18 міс. не менше 350 кг. Телиці, які мали меншу живу масу характеризувалися нижчими надоями та виходом молочного жиру за І-у лактацію. Встановлено, що між промірами будови тіла корів дослідної групи має місце значна кореляція. Найбільшою мірою вона проявляється між висотою в холці та висотою в кри- жах, а також між висотою в холці та косою довжиною тулуба і між висотою в крижах та косою довжиною тулуба. Отже, ці три основні проміри виявляються дуже корельо- вані між собою. Із вмістом жиру в молоці корелює глибина грудей, а також мала місце тенденція до наявності лінійної кореляції цієї ознаки із шириною грудей та обхватом п’ястка. Тварини, які мали глибину грудей, ширину грудей та обхват п’ястка більше, ніж 71, 46 та 20 см, відповідно, характеризувалися більш високими значеннями вмісту жиру в молоці за І-у лактацію. Тварини, які характеризувалися індексом костистості менше 14,5 %, мали середній надій на рівні 3630,2 кг молока, тоді як тварини із більшим зна- ченням цього індексу – 3926,6 кг. Тварини, які характеризувалися індексом довгоногості менше 47,0 %, мали середній вміст жиру в молоці 3,64 %, тоді як тварини із більшим значенням цього індексу – 3,60 %. Оскільки індекс довгоногості розраховується з вико- ристанням глибини грудей, а індекс костистості – обхвату п’ястка, можна вважати доведеним, що ці два проміри будови тіла мали вирішальне значення для визначення рівня молочної продуктивності корів дослідної групи

The goal of the work was to analyze the influence of body weight in different age periods, body measurements and indices on the milk production traits in cows. 305-day milk yield, milk fat percentage and the milk fat production in the first-calving Red Steppe cows which were kept in the state enterprise ‘Plemreproduktor ‘Stepove’ in Mykolaiv oblast (Mykolaiv district) were used as dependent variables. Body weight at birth was highly significantly and positively related to milk fat percentage, and body weight at 18 months of age was significantly and positively related to 305-day milk yield and the milk fat production. The first calving cows with a body weight of 23 kg at birth had the lowest milk fat percentage (3.45 %), and those with a live weight of more than 31 kg at birth had the highest values (3.71…3.81 %). The first calving cows with a body weight at the age of 18 months of less than 350 kg were characterized by significantly lower 305-day milk yield than animals that had a live weight of more than 350 kg (3679.0 and 4135.9 kg, respectively). Therefore for the animals of the experimental group the most optimal body weight at the age of 18 months a weight of at least 350 kg can be considered. Heifers with lower body weight were characterized by lower milk yield and milk fat production in the 1st lactation. A certain correlation was established between the body measurements of experimental group cows. It took place to the greatest degree between the height at the withers and height at rump, as well as between the height at the withers and diagonal body length and between the height at rump and diagonal body length. Thus these three main body cow’s measurements are highly correlated. The chest depth was correlated with milk fat percentage, and there was also a tendency for relation between milk fat percentage with the chest width and between milk fat percentage with perimeter of the cannon. The cows that had chest depth, chest width and perimeter of the cannon greater than 71, 46 and 20 cm, respectively, were characterized by higher values of milk fat percentage in the 1st lactation. The first calving cows that were characterized by the relative thickness of cannon bone index of less than 14.5 % had an average yield of 3630.2 kg of milk, while animals with a higher value of this index had an average yield of 3926.6 kg. The first calving cows with the foreleg length index of less than 47.0 % had an average milk fat percentage of 3.64 %, while animals with a higher value of this index had an average milk fat percentage of 3.60 %. Since the foreleg length index is calculated using chest depth, and the relative thickness of cannon bone index is calculated using perimeter of the cannon, it can be considered proven that these two body measurements were of decisive importance in determining the milk production in experimental group cows.