Технологія виробництва вовни в умовах ННПЦ МНАУ Миколаївського району

Abstract

Кваліфікаційна робота викладена на 50 сторінках комп’ютерного тексту, до складу роботи входить 16 таблиць, 1 рисунок та 3 додатки. Для виконання роботи використано 37 літературних джерел. Для виконання теми роботи: «Технологія виробництва вовни в умовах ННПЦ МНАУ Миколаївського району», об’єктом дослідження були вівці асканійської тонкорунної породи. Метою роботи стало вивчити технологію виробництва вовни, яка застосовується у господарстві, а також виявити окремі недоліки та надати конкретні пропозиції і рекомендації щодо їх усунення. Для цього були поставлені наступні завдання: проаналізувати продуктивні якості стада овець, технологічні аспекти відтворення стада, провести аналіз рівня годівлі овець, систем та способів їх утримання, а також оцінити вовнову продуктивність баранчиків залежно від розподілу щодо виходу митого волокна. В результаті проведених досліджень встановлено, що за показниками вовнової продуктивності кращі результати мають ярки, які мали вихід вовни в межах 45,1% до 50,0%. Серед досліджуваних груп найбільшу живу масу (77,6 кг) мали барани ІІ групи, що на 5,6 кг перевищувало показник стандарту породи для класу «еліта», а І класу – з 12,6 кг. Найнижчим показником живої маси (75,0 кг) характеризувалися ягнята І групи. Молодняк ІІІ групи відрізнявся найкращим настригом немитої вовни, який сягав 8,3 кг і перевищував клас еліти для породи на 1,7 кг, а клас І – на 2,3 кг. Найкращим показником настригу митої вовни відзначилися тварини ІІІ дослідної групи. Найменший показник настригу митої вовни мали баранці І дослідної групи, а тварини ІІ групи мали проміжне положення (4,1 кг). Найбільшою довжиною вовни відрізнялися тварини, які мали вихід чистого волокна в межах від 45,1% до 50,0%. Довжина вовни у тварин цієї групи склала 11,5 см, що на 1,5 см більше за стандарт класу еліта і на 2,5 см більше стандарту І класу.