Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/19251
Title: Теоретичні і методичні засади освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів
Other Titles: Theoretical and methodical principles of educational and scientific training of masters in conditions of massive open distance courses
Authors: Самойленко Олександр Миколайович, науковий консультант
Бацуровська, Ілона Вікторівна
Batcurovskaya, Ilona
Keywords: освітньо-наукова підготовка магістрів
відкрита освіта магістрів
масове навчання майбутніх магістрів
дистанційне навчання магістрів
масовий відкритий дистанційний курс
освітньо-наукова діяльність магістрантів
готовність майбутніх магістрів до освітньо-наукової діяльності
masters’ educational and scientific training,
open education of masters
massive training of masters
distance learning of masters
massive open distance course
educational and scientific activity of masters
readiness of future masters for educational and scientific activity
Issue Date: 2018
Citation: Бацуровська І. В. Теоретичні і методичні засади освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів : дис. ... доктора педагог. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / науковий консультант О. М. Самойленко. Житомир, 2018. 644 с.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» (011 – Освітні, педагогічні науки). – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2018. У дисертаційній роботі обґрунтовано характеристику категоріальнопоняттєвого поля дослідження; окреслено методологічні підходи до дослідження проблеми освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів; проаналізовано становлення і розвиток масових відкритих дистанційних курсів за кордоном. В основу педагогічного дослідження покладено комплексний підхід до навчання, що надає можливість поєднати соціальні, психологічні та педагогічні чинники, розвивальну, виховну й освітню функції навчання, а отже, забезпечити єдність усіх компонентів методичної системи навчання; розробити основні теоретичні та методичні засади освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів. Доведено необхідність і доцільність обґрунтування актуальних поняттєво-термінологічних проблем теорії педагогічного навчання в сучасних умовах. У дослідженні представлено методичний аспект розв’язання цієї проблеми, який, насамперед, пов’язаний із удосконаленням системи понять і термінів, тобто їх упорядкуванням, систематизацією, уточненням змісту та обсягу. З’ясовано, що головною перевагою навчання у відкритих дистанційних курсах є масовість навчання. Перспективу і вдосконалення навчання майбутніх магістрів в Україні визначає впровадження в освітній процес комп’ютернопланшетної техніки. У результаті аналізу методологічних засад навчання зроблено висновок, що сучасна філософія вітчизняної системи освіти має ґрунтуватися на наукових засадах системного, діяльнісного, андрагогічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, акмеологічного та комплексного підходів. Окреслено передумови становлення масового навчання. Проаналізовано сучасні платформи для масових відкритих дистанційних курсів, надано їх характеристики та технологічно-методичні можливості для навчання слухачів, зокрема майбутніх магістрів. Окреслено переваги та недоліки застосування таких курсів. Уточнено поняття масового відкритого дистанційного курсу, що представляє собою сукупність структурованого уніфікованого матеріалу в межах єдиного навчального середовища, доступ до якого надається не лише представникам єдиного закладу освіти, а й широким масам населення без перевірки вхідних параметрів знань. Дослідження засвідчило, що сучасний стан освітньо-наукової підготовки магістрів не відповідає вимогам роботодавців, модернізація вищої освіти потребує вдосконалення традиційної системи підготовки магістрів. Установлено, що на сучасному етапі освітньо-наукова підготовка магістрів має предметоцентричний характер і недостатньо спрямована на використання масових відкритих дистанційних курсів та розвиток особистості магістрантів, що вимагає творчого підходу до організації їх освітньо-наукової діяльності. Визначено теоретичні та методичні засади освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів. До теоретичних віднесено: подолання стереотипів підготовки фахівців освітньо-наукового спрямування, визначення принципів та основних положень адаптації закладів вищої освіти до роботи в умовах масових відкритих дистанційних курсів, обґрунтування принципів відбору змісту освітньо-наукової підготовки магістрів. До методичних – робота магістрантів у масових відкритих дистанційних курсах та набуття освітньо-наукового досвіду на європейському рівні З’ясовано, що освітньо-наукова підготовка магістрів є об’єктивним процесом, в основу якого покладено закономірності: зумовленість системи підготовки освітніми потребами особистості й суспільства; відповідність змісту, форм, методів, технологій освітньо-наукової підготовки рівню розвитку сучасної науки й освітньої практики, особливостям наукової діяльності в сучасних умовах; єдність наукових завдань виховання й розвитку особистості майбутніх фахівців у процесі освітньо-наукової підготовки; взаємозв’язок цілей, функцій, змісту й методів освітньо-наукової підготовки; залежність якості освітньо-наукової підготовки від характеру, змісту, форм і методів організації освітнього процесу. У результаті аналізу дисертаційних робіт, здійснених вітчизняними науковцями у галузі педагогічної науки, не виявлено досліджень у сфері освітньонаукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів. Доведено, що саме гуманістична філософія освіти має бути методологічною основою культуротворчої освітньої діяльності ХХІ століття, оскільки загальна філософія обґрунтовує методологічні основи філософії освіти. Вона визначає провідний напрям освіти, а остання – мету, принципи, зміст, методи і результати освітньо-наукової діяльності. Розглянуто засоби реалізації масових відкритих дистанційних курсів, якими виступають світові платформи, що розраховані на велику кількість учасників навчального процесу. З-поміж великих і відомих платформ світу для масових відкритих дистанційних курсів визначено: Coursera, Khan Academy, EdX, Udaciti, Udemy, Canvas Network та Іversity. Платформами меншого масштабу, функціонал яких також передбачає відкритість та можливість навчання великої кількості учасників, є такі: Lore, Eliademy, EduBrite, Cornerstone OnDemand, Versal, Basecamp, Edmodo, Peer 2 Peer Universit (P2PU), Coursmos, Stepic, Moodle. Розкрито функціональні та методичні можливості цих платформ: організація доступу до структурованих, упорядкованих та систематизованих навчальних матеріалів, забезпечення взаємодії між викладачем і здобувачем вищої освіти, тестування й оформлення звітності. Суттєвої відмінності між функціями комерційних продуктів не виявлено, окрім різниці в гарантіях якості та фінансових можливостях, отже, використання відкритих дистанційних курсів на основі веб-орієнтованих платформ в університетах надає можливість не тільки навчати здобувачів вищої освіти незалежно від місця їх знаходження, а й надати їм можливість здобувати освіту в умовах сучасних технологій навчання. Розроблено експериментальну модель підготовки магістрів до освітньонаукової діяльності в умовах масових відкритих дистанційних курсів; розкрито сутність, структуру, критерії, показники та рівні готовності магістрантів визначеного напряму; представлено педагогічні умови освітньо-наукової підготовки майбутніх магістрів, визначено мету та завдання, а також підходи і принципи її реалізації. Окреслено місце та роль масових відкритих дистанційних курсів, які вміщують складові: інформаційний блок; навчальний блок, у якому розміщені навчальні матеріали у вигляді текстової, аудіовізуальної та презентативної інформації; консультаційно-дискутивний блок у вигляді тематичних форумів, чатів та електронного листування; контролюючий та аналітичний блоки. З’ясовано, що методика освітньо-наукової підготовки магістрів складається з трьох етапів: мотиваційного, когнітивно-процесуального та контрольнооцінного. Мотиваційний етап передбачає систему спонукальних дій з метою впливу на мотиваційну сферу особистості магістранта: потреби та смисл навчання, мотиви, цілі, емоції, інтереси. Мотиваційні орієнтації навчальної діяльності магістрантів в умовах масових відкритих дистанційних курсів спрямовані не тільки на процес, а і на результат. Вони визначають напрямок, зміст, результат навчальної та наукової діяльності. Когнітивно-процесуальний етап передбачає розвиток усіх видів розумових процесів у магістрантів, зокрема сприйняття, пам'яті, формування понять, вирішення завдань, уяви та логіки. Цей етап базується на міждисциплінарних зв’язках і являє собою свідоме оволодіння змістом навчальних дисциплін, зокрема у масових відкритих дистанційних курсах, від послідовного засвоєння знань у вигляді правил та інструкцій до формування освітньо-наукових навичок і вмінь на основі засвоєних знань. Когнітивно-процесуальний етап освітньо-наукової підготовки магістрів реалізується, коли магістрант є активним учасником освітньо-наукового процесу, а не об’єктом навчальної діяльності викладача. Масові відкриті дистанційні курси провідних викладачів світу надають можливість цілком забезпечити таку активність за рахунок дискусій, взаємонавчання та обговорення у тематичних форумах, що робить освітньо-наукову підготовку магістрантів більш динамічною і надає новий імпульс для поновлення їхніх освітніх та наукових навичок. Критеріями контролю й оцінки освітньо-наукової діяльності магістрантів визначено систематичність та активність їх роботи з вивчення тем навчального модуля масового відкритого дистанційного курсу; якість виконання завдань, проведення розрахунків; написання наукових статей; представлення доповідей на конференціях та тести. Ґрунтуючись на характеристиці компонентів готовності до професійної діяльності, специфіці інноваційної науково-дослідної та науково-педагогічної діяльності, на професійних вимогах до магістрів техніки і технології, а також на соціальному замовленні на сучасного конкурентоспроможного фахівця, ми розробили чотири рівні готовності майбутніх магістрів до освітньо-наукової діяльності: початковий, середній, достатній та високий. Встановлення цих рівнів відбувається за відповідними критеріями (ціле-мотиваційним, інтеграційним, діяльнісно-операційним, діяльнісно-творчим) та показниками, що характеризують обсяг та якість знань, умінь, навичок і якостей, які магістрант виявляє в освітньонауковій діяльності. Готовність майбутнього магістра до такої діяльності зумовлена його індивідуально-психологічними особливостями, потребами, що сприяє вищій продуктивності освітньо-наукової діяльності, надає змогу використовувати в її процесі нестандартні шляхи та методи, створювати в результаті порівняно новий продукт розумової діяльності. Перевірка рівня готовності майбутніх магістрів до освітньо-наукової діяльності здійснювалася за такими критеріями: результати методів анкетування та інтерв’ювання магістрів; наявність сертифікату про успішне проходження навчання в масовому відкритому дистанційному курсі; кількість пройдених масових відкритих курсів; кількість опублікованих наукових статей, тез з теми дослідження; наявність та кількість закордонних публікацій з теми дослідження, в тому числі й іноземною мовою; кількість виступів з науковими доповідями на конференціях, семінарах тощо. Виокремлено педагогічні умови освітньо-наукової підготовки магістрів (мотиваційні, організаційні, технологічні та методичні), які передбачають розвиток особистісних характеристик магістрантів, зокрема їх готовність і здатність до саморозвитку та особистісного самовизначення; сформованість мотивації до освітньої й цілеспрямованої наукової діяльності. Представлено організаційні та методичні засади, а також нормативне забезпечення освітньонаукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів. З метою ефективного забезпечення освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів було розроблено нормативну базу, яка включала в себе три логічні блоки: концептуальний, організаційний і навчально-методичний. На основі результатів констатувального етапу експерименту в дослідженні теоретично і методично обґрунтовано основні положення щодо освітньо-наукової підготовки магістрів в умовах масових відкритих дистанційних курсів в університетах. Визначено теоретичні та методичні засади модернізації змісту магістерської освіти, здійснено диференціацію навчального матеріалу, розроблено критерії відбору змісту магістерської освіти та вдосконалено принципи її конструювання. На формувальному етапі впроваджено авторську модель підготовки магістрів до освітньо-наукової діяльності в умовах масових відкритих дистанційних курсів на принципах використання відкритої освіти, масових курсів та рейтингового навчання. Основу масового відкритого дистанційного курсу становить принцип інтегративності, який забезпечує гнучку адаптацію до процесу відкритого навчання в умовах масових дистанційних курсів, перехід від державного стандарту до врахування індивідуальних можливостей магістрантів. Авторська технологія реалізується на основі початкового, середнього, достатнього та високого рівнів готовності майбутніх магістрів до освітньонаукової діяльності. Підтверджено, що впровадження масових відкритих дистанційних курсів у освітньо-наукову підготовку магістрів сприяє збагаченню їх знань й умінь щодо застосування елементів відкритої освіти в освітньо-науковій діяльності, розширює уявлення про можливості самоосвіти, самовдосконалення, обміну досвідом у межах відкритих платформ, підготовки до наукових заходів шляхом використання електронних навчальних контентів: електронних словників, відеофрагментів, презентацій. Доведено, що оволодіння методиками застосування названих засобів сприяє підвищенню рівня практичної готовності майбутніх магістрів до освітньонаукової діяльності.
Dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 "Theory and methodology of vocational education" (011 - Educational, pedagogical sciences). - Zhytomyr State University named after Ivan Franko, Zhytomyr, 2018. In the dissertation work the description of the categorical-conceptual field of research is substantiated; methodological approaches to studying the problem of educational and scientific training of masters in conditions of massive open distance courses are outlined; the formation and development of foreign massive open distance courses is analyzed. The basis of pedagogical research is the integrated approach to learning, which provides the opportunity to combine social, psychological and pedagogical factors, developmental, educational and educational functions of teaching, and thus ensure the unity of all components of the methodological system of education; to develop the basic theoretical and methodological principles of educational and scientific training of masters in the conditions of massive open distance courses. The necessity and expediency of substantiation of actual conceptual-terminological problems of the theory of pedagogical study in the present conditions is proved. The research presents the methodical aspect of solving this problem, which is primarily related to the improvement of the system of concepts and terms, that is, their systematization, clarification of content and volume. It is revealed that the main advantage of studying in open distance courses is the massiveness of studying. The prospect and improvement of masters' education in Ukraine determines the introduction of computer-tablet technology in the educational process. As a result of the analysis of the methodological foundations of the study, it was concluded that the modern philosophy of the domestic education system should be based on such scientific approaches as systemic, activity, andragogical, personalityorientation, competence and acmeology. The preconditions of formation of massive training are outlined. The modern platforms for massive open distance courses, their characteristics and technological and methodical possibilities for studying, in particular masters, are analyzed. The advantages and disadvantages of applying such courses are outlined. The concept of massive open distance course, which represents the totality of structured unified material within a single learning environment, access to which is not limited to representatives of a single educational institution, is given to a broad mass of people without checking the input parameters of knowledge. The research showed that the current state of educational and scientific training of masters does not meet the requirements of the employer, modernization of higher education needs to improve the traditional system of masters’ training. It is established that at the present stage, the educational and scientific training of masters has a subject-centric character and is not sufficiently aimed at the use of massive open distance courses and the development of the individual, which requires a creative, experimental approach to educational and scientific activity. The theoretical and methodical principles of educational and scientific training of masters in conditions of massive open distance courses are determined. Theoretical issues include: overcoming the stereotypes of training of specialists in the educational and scientific direction, the definition of the principles and basic provisions of the adaptation of higher education institutions, the substantiation of the principles for selecting the content of educational and scientific training of masters. To methodical – the work of graduate students in massive open distance courses and acquisition of educational and scientific experience at the European level. It was found out that the educational and scientific training of masters is an objective process, which is based on the regularities: the precondition of the system of training the educational needs of the individual and society; conformity of content, forms, methods, technologies of educational and scientific training to the level of development of modern science and educational practice, peculiarities of scientific activity in modern conditions; the unity of scientific tasks, education and development of the personality of future specialists in the process of educational and scientific training; the relationship of goals, functions, content and methods of educational and scientific training; the dependence of the quality of educational and scientific training on the nature, content, forms and methods of organizing the educational process. As a result of the analysis carried out by national scientists in the field of pedagogical science, but there was not research was conducted in the field of educational and scientific training of masters in the conditions of massive open distance courses. It is proved that it is humanistic philosophy of education that should be the methodological basis of cultural education educational activity of the XXI century, as the general philosophy substantiates the methodological foundations of the philosophy of education. It determines the leading direction of education, and the latter – the purpose, principles, methods, content and results of educational and scientific activities. The means of realization of massive open distance courses are studied. It is revealed that the means of realization of massive open distance courses are the world platforms, which are designed for the massive scale of the participants of the educational process. Among the major and well-known platforms of the world for massive open distance courses are Coursera, Khan Academy, EdX, Udaciti, Udemy, Canvas Network and Iversity. The Lore, Eliademy, EduBrite, Cornerstone OnDemand, Versal, Basecamp, Edmodo, Peer 2 Peer Universit (P2PU), Coursmos, Stepic, Moodle platforms are smaller, but their functionality also involves openness and the ability to train a large number of participants. The functional and methodological capabilities of these platforms are considered. It is determined that the organization of access to structured, ordered and systematic teaching materials, ensuring interaction between the teacher and the student of higher education, testing and reporting. There was no significant difference between the functions of commercial products, in addition to the difference in quality assurance and financial capacity, therefore, the use of open distance courses based on web-based platforms at universities provides an opportunity not only to educate students regardless of where they are located, but also to provide them with the opportunity to acquire education in the conditions of modern learning technologies. The experimental model of training of masters for educational and scientific activity in the conditions of massive open distance courses is developed, essence, structure, criteria, indicators and levels of readiness of masters of a certain direction are revealed, pedagogical conditions of educational and scientific training of masters are presented. The purpose and tasks, as well as approaches and principles of its realization, are defined. The place and role of massive open distance courses, which contain: information block; a training block containing teaching materials in the form of text, audiovisual and presentational information, as well as a consultation and discussion block in the form of thematic forums, chats and e-mails; control and analytical units are outlined. It was found out that the technology of educational and scientific training of masters consists of three stages: motivational, cognitive-procedural and controlevaluation. The motivation stage involves a number of motivations, which can include the needs and meanings of learning, motives, goals, emotions, interests. The motivational orientations of the masters' educational activity in the conditions of massive open distance courses are directed not only to the process but also to the result. They determine the direction, content, the result of educational and scientific activities. The cognitive-procedural stage involves the development of all types of mental processes in future masters, such as perception, memory, formation of concepts, problem solving, imagination and logic. This stage is based on interdisciplinary connections. It represents a deliberate acquisition of academic disciplines, in particular in massive open distance courses, in a sequence of knowledge in the form of rules and instructions for educational and scientific skills and skills based on the acquired knowledge. The cognitive-procedural stage of educational and scientific training of masters is realized when the master student is an active participant of the educationalscientific process, and not the subject of the educational activity of the teacher. Massive open distance courses by leading teachers of the world provide the opportunity to ensure such activity through discussions, mutual learning and discussion in thematic forums. This makes the educational and scientific training of masters more dynamic and gives a new force to renew their educational and scientific skills. Monitoring and evaluation of the systematic and active work of the masters on the study of the topics of the training module of the massive open distance course, the results of tasks, calculations, writing scientific articles; presentations at conferences and tests. Based on the characteristics of the components of readiness for professional activity, the specifics of innovative scientific research and scientific and pedagogical activities, the qualification requirements for masters of technology, as well as the social order of modern competitive specialists, we developed four levels of readiness of masters for educational and scientific activity : low, medium, sufficient and high. Each of these levels has indicators and criteria (integral motivational, integration, activityoperational, activity-creative) that explain the set of knowledge, skills and qualities that the master owns in the process of educational and scientific activity. The readiness of the masters for educational and scientific activity is determined by the individual psychological characteristics, the needs of the master who promotes higher productivity of his educational and scientific activity, allows using in the process of educational and scientific activity non-standard ways and methods, to create as a result a relatively new product of mental activity. The examination of the level of masters' readiness for educational and research activity was carried out on the basis of questionnaires and interviews of masters, the availability of a certificate of successful completion of training in the massive open distance course, the number of massive open courses and published scientific articles, theses on research topics, availability and number of foreign publications on the topic of research, including in a foreign language, as well as the number of speeches with scientific reports at conferences, seminars, etc. The pedagogical conditions of educational and scientific training of masters (motivational, organizational, technological and methodological) are foreseen. They include the development of personal qualities of masters. Personal qualities include the readiness and ability of masters to self-development and personal self-determination, the formation of their motivation for educational and purposeful cognitive scientific activity. The organizational principles and methodical principles, as well as normative base for educational and scientific training of masters in conditions of massive open distance courses are presented. In order to provide educational and scientific training of masters in the conditions of massive open distance courses effectively, a normative base was developed and it included three logical blocks: conceptual, organizational and methodological. On the basis of the results of the qualitative stage of the experiment, the theoretical and methodological basis of the study on the educational and scientific training of masters in the conditions of massive open distance courses at universities was substantiated theoretically and methodically. The theoretical and methodical principles of the modernization of the contents of the master’s degree are determined, the educational material is differentiated, the criteria for the selection of the contents of the master’s degree are developed, and the principles of its design are improved. At the formative stage, an author's model of training of masters for educational and scientific activity in the conditions of massive open distance courses was introduced on the principles of using open education, massive courses and rating training. The basis of the massive open distance course is the integrated framework, which provides flexible adaptation to the process of open learning in the conditions of massive distance courses, the transition from the state standard to the individual capabilities of undergraduate students. Author's technology is realized on the basis of low, average, sufficient and high levels of readiness of masters for educational and scientific activity. It is confirmed that the introduction of massive open distance courses in the educational and scientific training of masters contributes to the enrichment of their knowledge and abilities in applying the elements of open education in educational and scientific activities, broadens the notion of opportunities for self-education, self improvement, the exchange of experience within the open platforms, training for scientific events by using electronic educational content: electronic dictionaries, video, presentations. It is proved that mastering the methods of using these means contributes to raising the level of practical readiness of masters for educational and scientific activities.
URI: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/19251
Appears in Collections:Дисертації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
dys_Batsurovska.pdf.crdownload17,47 MBUnknownView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.