Вплив року та місяця народження і отелення на показники молочної продуктивності корів-первісток голштинської породи

Abstract

У роботі розглядаються особливості формування молочної продуктивності великої рогатої худоби. Відомо, що ці показники є результатом складної взаємодії генетичних і середовищних чинників. Основну увагу приділено впливу року та сезону народження і отелення. Наводяться дані про ступінь впливу цих чинників на фенотипову мінливість молочної продуктивності первісток, що підкреслює необхідність їх урахування в селекційно-племінній роботі господарства. Досліджено вплив року та місяця народження і отелення на показники молочної продуктивності корів-первісток голштинської породи (тривалість лактації, надій за лактацію та надій за 305 днів). Матеріалом для аналізу стали первинні зоотехнічні дані 635 корів, які утримуються в господарстві СТОВ «Промінь» Миколаївської області. Встановлено, що рік отелення достовірно впливає на всі три досліджувані ознаки (P < 0,001). Максимальні значення надою за лактацію (11 251,4 ± 260,58 кг) і за 305 днів (10 940,4 ± 220,34 кг) спостерігались у тварин, що отелились у 2019–2022 роках. Водночас найнижчі надої за 305 днів зафіксовані в корів 2016 року отелення (8 948,2 ± 207,10 кг). Рік народження також виявив значущий вплив (P < 0,001), з найвищими середніми надоями у тварин 2018 року народження (10 119,5 ± 90,29 кг за 305 днів). Місяць отелення статистично впливав лише на надій за 305 днів лактації (P = 0,041). Найкращі результати отримано у тварин січневих (10 155,1 ± 176,25 кг) і жовтневих (9 989,7 ± 137,12 кг) отелень. Місяць народження не мав достовірного впливу на жоден із показників (P > 0,05). Отримані результати підкреслюють важливість урахування календарних факторів у системі управління молочним стадом. Їх практичне застосування дозволяє підвищити ефективність відтворення, удосконалити календар осіменінь і сформувати оптимальні умови для реалізації генетичного потенціалу тварин. Дані можуть бути використані в селекційно-племінній роботі та для адаптації технологічних процесів у молочному скотарстві до конкретних кліматичних і господарських умов.

This study explores the factors influencing the development of milk productivity in dairy cattle. It is well known that milk yield is determined by a complex interaction of genetic and environmental influences. The focus is on the effects of year and season of birth and calving. The degree of influence of these factors on the phenotypic variability of milk production in primiparous cows is presented, underscoring the importance of their consideration in breeding and selection programs. The research analyzed the effects of the year and month of birth and calving on milk productivity traits in primiparous Holstein cows, specifically: lactation duration, total milk yield per lactation, and milk yield over 305 days. The dataset included primary zootechnical records of 635 cows kept at the “Promin” LLC farm in Mykolaiv region, Ukraine. The year of calving had a statistically significant influence on all three traits (P < 0,001). The highest milk yields per lactation (11 251,4 ± 260,58 kg) and per 305 days (10 940,4 ± 220,34 kg) were recorded in cows calving during 2019–2022, while the lowest 305-day yield (8 948,2 ± 207,10 kg) was observed in cows that calved in 2016. The year of birth also significantly influenced 305-day milk yield (P < 0,001), with the highest average yield found in cows born in 2018 (10 119,5 ± 90,29 kg). The month of calving significantly affected only the 305-day yield (P = 0,041); cows calving in January (10 155,1 ± 176,25 kg) and October (9 989,7 ± 137,12 kg) showed the best results. No statistically significant influence of the month of birth on any trait was found (P > 0,05). These results highlight the importance of accounting for calendar-related factors in dairy herd management. Their practical application can improve reproductive efficiency, optimize insemination planning, and create optimal conditions for the expression of the genetic potential of animals. The data can be used in breeding programs and for adapting technological processes in dairy farming to specific climatic and management conditions.