Теоретико-методологічні аспекти стратегічного розвитку аграрного бізнесу

Abstract

Зростаюча складність функціонування аграрного сектору в умовах динамічного зовнішнього середовища зумовлює потребу в системному аналізі зовнішніх і внутрішній факторів впливу на розвиток підприємств. Комплексне дослідження середовища функціонування аграрних суб’єктів господарювання дозволяє сформувати стратегічні орієнтири, які забезпечують відповідність внутрішніх ресурсів підприємства сучасним ринковим вимогам, загальнонаціональним цілям та регіональним пріоритетам. Метою роботи є поглиблення теоретико-методологічних основ стратегічного управління аграрними підприємствами в контексті їх адаптації до змін зовнішнього середовища та інтеграції у багаторівневу систему економічного розвитку. У дослідженні обґрунтовано необхідність стратегічного підходу до управління підприємствами агросфери як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. Виокремлено пріоритетні напрями розвитку, що синхронізуються з макроекономічною, мезоекономічною та мікроекономічною стратегіями, Розмежування між стратегічним, тактичним і оперативним управлінням дозволяє забезпечити цілісність та ефективність реалізації управлінських рішень. Запропоновано враховувати специфіку аграрного виробництва в умовах нестабільності, невизначеності й інформаційної асиметрії для підвищення адаптивності підприємств. Подальші наукові розвідки доцільно спрямовувати на вдосконалення підходів до стратегічного управління аграрними структурами як ключовими елементам національного економічного простору.

The growing complexity of the external environment of the agricultural sector and the need for its systematic analysis We emphasize that strategic management is a necessary tool for adapting agricultural enterprises to changing market conditions, which ensures the harmonization of the internal potential of enterprises with the requirements of the external environment.

Purpose. The purpose of the study is to improve the theoretical and methodological approaches to strategic management of the development of agricultural enterprises in the context of a multi-level system of economic development.

Results. The study proves that the strategic management of agricultural enterprises is a multilevel process that covers the strategic, tactical and operational levels. The modern approaches to management based on flexibility, adaptability and systematic analysis of the external and internal environment are allocated. The emphasis is placed on the need to harmonize development strategies at the macro, meso and micro levels. It is determined that effective strategic management involves taking into account human capital, behavioral factors and potential risks, which allows enterprises to adapt to dynamic market changes and maintain competitiveness.

Conclusions. Thus, the strategic management of agricultural enterprises is a key factor in their sustainability and competitiveness in a dynamic external environment. It ensures timely identification of problems, efficient mobilization of resources and adaptation to changes. Flexibility of management decisions, a clear structure of actions and integration with national strategic priorities allow agricultural enterprises to achieve sustainable development and realize long-term goals.