Генетичні аспекти гетерозису, продуктивність та економічна результативність дорощування свиней за різних схем розведення

Abstract

У статті представлено результати комплексного дослідження впливу генотипу, методів селекції та розведення на продуктивність, особливості росту, конверсію корму, збереженість та економічну ефективність дорощування поросят. На основі порівняння чистопородних тварин материнських ліній, помісних форм F1, гібридів та свиней батьківської синтетичної лінії встановлено суттєві відмінності у рівні прояву продуктивних ознак. Значну увагу приділено аналізу форм гетерозису та характеру фенотипового домінування за різних варіантів поєднання порід велика біла та ландрас, а також їх використання у схемах комерційної гібридизації з кнурами термінальної батьківської лінії. Розрахунки показали, що середньодобові прирости, маса поросят у кінці періоду дорощування та ефективність оплати корму найбільшою мірою визначалися поєднаннями генотипів, у яких проявлялись позитивне домінування або наддомінування. Найвищий рівень продуктивності притаманний тваринам батьківської синтетичної лінії, селекціонованим на інтенсивність росту та конверсію корму, що забезпечило їм найнижчі кормові та операційні витрати. Гібридні тварини характеризувалися проміжним успадкуванням більшості ознак, проте демонстрували підвищену збереженість, що узгоджується з класичними уявленнями про переваги гетерозису в ранньому постнатальному періоді. Помісні та чистопородні підсвинки поступалися лінійним і гібридним тваринам за показниками росту, витратами корму та кінцевим економічним ефектом. Економічний аналіз показав, що саме тварини батьківської лінії забезпечують найвищу реалізаційну вартість, максимальний дохід від реалізації одного підсвинка та найкращу рентабельність дорощування. Гібриди зайняли проміжну позицію, демонструючи переваги порівняно з помісними та чистопородними формами, але дещо поступаючись термінальним лініям за економічною результативністю. Помісні свині материнських ліній перевершували свої чистопородні аналоги, проте не могли конкурувати з гібридами та тваринами батьківської лінії. Отримані результати підтверджують високу ефективність багаторівневих схем гібридизації та доцільність використання батьківських синтетичних ліній для інтенсифікації виробництва свинини. Визначені закономірності успадкування та прояву гетерозису дають можливість оптимізувати селекційні програми й моделювати структуру стада таким чином, щоб максимізувати рентабельність різних технологічних етапів вирощування.