Strategic imperatives of the development of territorial communities in the conditions of crisis and military transformations

Abstract

У статті досліджено особливості стратегічного менеджменту розвитку територіальних громад України в умовах воєнного стану та сучасних соціально-економічних викликів. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних підходів до адаптивного та кризово орієнтованого управління, що забезпечує оперативне реагування на зовнішні загрози, гнучкий розподіл ресурсів та інтеграцію безпекових аспектів у стратегічне планування. Проаналізовано теоретико-методологічні засади стратегічного менеджменту, його основні завдання та інструменти, зокрема SWOT-, PESTEL- та TEMPLES-аналізи, сценарне планування, бенчмаркінг та програмно-цільовий підхід. Визначено роль цифровізації, мережевої взаємодії та інноваційних платформ у підвищенні ефективності управлінських рішень та формуванні прозорих механізмів залучення громадян до процесів стратегічного планування. Розкрито пріоритети стратегічного розвитку громад за регіональними особливостями, зокрема управління демографічними змінами, відновлення інфраструктури, забезпечення безпеки населення та економічної стійкості територій. Підкреслено важливість інтеграції принципів сталого розвитку, диверсифікації джерел фінансування, підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування та розвитку партнерських мереж для ефективної реалізації стратегічних планів. Запропоновано модель адаптивного стратегічного менеджменту, що поєднує аналітичну гнучкість, цифрові інструменти, кадровий розвиток та ризик-менеджмент, забезпечуючи комплексну підготовку громад до післявоєнної модернізації та сталого соціально-економічного розвитку.

The article examines the features of strategic management of the development of territorial communities of Ukraine under martial law and modern socio-economic challenges. The need to transition from traditional approaches to adaptive and crisis-oriented management is substantiated, which ensures a prompt response to external threats, flexible resource allocation and integration of security aspects into strategic planning. The theoretical and methodological principles of strategic management, its main tasks and tools, in particular SWOT, PESTEL and TEMPLES analyses, scenario planning, benchmarking and the program-target approach are analyzed. The role of digitalization, network interaction and innovative platforms in increasing the efficiency of management decisions and forming transparent mechanisms for involving citizens in strategic planning processes is determined. The priorities of strategic development of communities according to regional characteristics are revealed, in particular managing demographic changes, restoring infrastructure, ensuring the security of the population and economic sustainability of territories. The importance of integrating the principles of sustainable development, diversifying sources of financing, increasing the institutional capacity of local governments and developing partnership networks for the effective implementation of strategic plans is emphasized. A model of adaptive strategic management is proposed that combines analytical flexibility, digital tools, human resource development and risk management, ensuring comprehensive preparation of communities for post-war modernization and sustainable socio-economic development.