Сучасні біотехнологічні рішення у профілактиці й контролі кокцидіозу поросят у свинарських господарствах Півдня України

Abstract

Метою було теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо комплексного біотехнологічного підходу до профілактики захворювання, спеціально адаптованого до регіональних умов Півдня України. Матеріали опрацьовано методами теоретико-методологічного аналізу, системного та порівняльного аналізу, аналітико-синтетичного узагальнення, методу аналогії та методичного проєктування практичних рекомендацій. У результаті проведеного дослідження епізоотичний процес кокцидіозу поросят у господарствах Півдня України інтерпретовано як такий, що підтримується поєднанням довкіллєвого резервуару ооцист Cystoisospora suis та технологічно зумовленої повторної контамінації підстилки й виробничих поверхонь. Ключовими чинниками, що визначають інвазійний тиск у секціях утримання, визначено взаємодію мікроклімату приміщень із режимами зволоження/висихання субстратів у межах технологічного циклу, зокрема за тривалих періодів високих температур у теплий сезон і наявності локальних зон стабільної вологи. На цій основі профілактику описано як керування ланками «джерело інвазії – середовище – сприйнятливий контингент» із пріоритетом заходів, що зменшують персистенцію інвазійного матеріалу між партіями та обмежують повторне засівання середовища. Обґрунтовано межі застосовності монохімічних схем у системах, де зберігається довкіллєвий компонент передачі, а також окреслено ризики, релевантні для мікробіому, біобезпеки та екологічних наслідків тривалої присутності антикокцидійних засобів. Операціоналізовано критеріальну схему оцінювання втручань через узгоджений набір індикаторів, що відображають паразитологічний, клінічний та виробничий виходи. Запропоновано інтегрований протокол, що поєднує санітарно-гігієнічне керування контамінацією, біотехнологічні інтервенції і стандартизований моніторинг за принципом «до/після». Практичне значення полягає у можливості впровадження у господарствах Півдня України уніфікованого алгоритму профілактики та контролю з відтворюваним оцінюванням результативності й зіставністю ефектів між секціями та виробничими циклами

The aim was to theoretically substantiate and develop practical recommendations for a comprehensive biotechnological approach to disease prevention, specially adapted to the regional conditions of southern Ukraine. The materials were processed using methods of theoretical and methodological analysis, systematic and comparative analysis, analytical and synthetic generalisation, analogy and methodological design of practical recommendations. As a result of the study, the epizootic process of coccidiosis in piglets in farms in southern Ukraine was interpreted as being sustained by a combination of the environmental reservoir of Cystoisospora suis oocysts and technologically induced repeated contamination of bedding and production surfaces. The key factors determining the invasive pressure in the holding sections are the interaction of the microclimate of the premises with the modes of moistening/ drying of substrates within the technological cycle, in particular during prolonged periods of high temperatures in the warm season and the presence of local areas of stable moisture. On this basis, prevention is described as managing the links “source of invasion – environment – susceptible contingent” with priority given to measures that reduce the persistence of invasive material between batches and limit the re-seeding of the environment. The limits of applicability of monochemical schemes in systems where the environmental component of transmission is preserved are justified, and the risks relevant to the microbiome, biosafety and environmental consequences of the prolonged presence of anticoccidial agents are outlined. A criteria-based intervention assessment scheme has been operationalised through a coordinated set of indicators reflecting parasitological, clinical and production outcomes. An integrated protocol has been proposed that combines sanitary and hygienic contamination control, biotechnological interventions, and standardised monitoring based on the “before/after” principle. The practical significance lies in the possibility of implementing a unified algorithm for prevention and control in farms in southern Ukraine with reproducible performance evaluation and comparability of effects between sections and production cycles