Фінансові інструменти стимулювання ресурсозбереження в аграрному секторі

Abstract

Трансформація аграрного сектору в напрямку сталого розвитку вимагає ефективних фінансових механізмів для впровадження екологічно орієнтованих технологій та практик господарювання. Метою дослідження було проаналізувати ефективність та особливості застосування сучасних фінансових інструментів для стимулювання ресурсозберігаючих практик в аграрному секторі та розробити рекомендації щодо їх оптимального використання. Розроблено комплексний індекс ефективності на основі п’яти ключових компонентів ресурсоефективності з використанням методів дескриптивної статистики, кореляційного та множинного регресійного аналізу. Дослідження виявило домінування зелених кредитів (34,2 % загального обсягу фінансування) та державних субсидій (28,7 %) серед восьми типів фінансових інструментів. Зелені кредити продемонстрували найвищу ефективність у підвищенні ресурсоефективності (82,7 балів) та найсильніший зв’язок зі зменшенням споживання води (r = 0,89), як показав приклад датської компанії Arla Foods, яка завдяки зеленому кредиту 750 млн євро скоротила споживання води на 23 % та енергії на 18 %. Державні субсидії показали найкращі результати у покращенні екологічної результативності (79,8 балів), що підтверджується досвідом німецької програми підтримки органічного землеробства. Кластерний аналіз виділив три групи країн: «Інноваційні лідери» з середнім комплексним індексом ефективності 86,7 балів (Данія, Нідерланди), «Стабільні виконавці» з комплексним індексом ефективності 76,4 балів (Німеччина, Франція, США, Канада) та «Країни, що розвиваються» з комплексним індексом ефективності 62,8 балів (Китай, Індія, Україна, Польща). Виявлено значущий синергетичний ефект від комбінованого використання державних субсидій і приватних інвестицій (коефіцієнт синергії 1,34) та універсальність мікрофінансування з найменшою варіативністю між країнами (12,7 балів різниці). Множинний регресійний аналіз підтвердив статистично значущу модель (R2 = 0,78), де найбільший вплив на ефективність здійснюють обсяг зеленого фінансування (β = 0,34) та частка субсидій у валовому внутрішньому продукті (β = 0,28)

The transformation of the agricultural sector towards sustainable development requires effective financial mechanisms to implement environmentally oriented technologies and management practices. The study aimed to analyse the efficiency and specific features of applying modern financial instruments to promote resource-saving practices in the agricultural sector and to develop recommendations for their optimal use. The methodology combined quantitative and qualitative analytical methods, using systemic, comparative, and statistical analysis of 4 efficiency indicators for financial instruments across 10 countries worldwide for the period 2020-2024. An Efficiency Composite Index (ECI) was developed based on five key components of resource efficiency using descriptive statistics, correlation, and multiple regression analysis. The study revealed that green loans (34.2% of total funding) and government subsidies (28.7%) were the dominant sources among eight types of financial instruments. Green loans demonstrated the highest efficiency in increasing resource efficiency (82.7 points) and the strongest correlation with reduced water consumption (r = 0.89), as shown by the example of the Danish company Arla Foods, which, after securing a €750 million green loan, reduced its water consumption by 23% and energy by 18%.Government subsidies proved most effective in improving environmental performance (79.8 points), as confirmed by the experience of the German organic farming support programme. Cluster analysis identified three groups of countries: “Innovation Leaders” with an average ECI of 86.7 points (Denmark, the Netherlands), “Stable Performers” with an ECI of 76.4 points (Germany, France, the USA, Canada), and “Developing Countries” with an ECI of 62.8 points (China, India, Ukraine, Poland). A significant synergistic effect was identified from the combined use of government subsidies and private investment (synergy coefficient of 1.34) and the universality of microfinance with the lowest variability between countries (12.7 points difference). Multiple regression analysis confirmed a statistically significant model (R2 = 0.78), where the greatest impact on efficiency is exerted by the volume of green financing (β = 0.34) and the share of subsidies in Gross Domestic Product (β = 0.28). The practical significance of the study lies in the potential to apply the developed index to monitor and evaluate the effectiveness of national financial support programmes for resource efficiency