Реалізація педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх магістрів з агроінженерії засобами цифрових технологій

Abstract

У статті здійснено теоретико-аналітичний огляд проблеми формування професійної компетентності майбутніх магістрів з агроінженерії засобами цифрових технологій. Метою статті є розкриття напрямів реалізації педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх магістрів з агроінженерії засобами цифрових технологій. Для досягнення поставленої мети використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів: аналіз, синтез, узагальнення та систематизацію науковопедагогічної літератури; аналіз нормативно-правових документів та освітньопрофесійних програм; педагогічне спостереження, аналіз результатів навчальної діяльності здобувачів освіти, узагальнення педагогічного досвіду в межах формувального етапу педагогічного експерименту. У результаті дослідження визначено, що ефективне формування професійної компетентності майбутніх магістрів з агроінженерії засобами цифрових технологій забезпечується реалізацією чотирьох взаємопов’язаних педагогічних умов. Перша умова передбачає підготовку науково-педагогічних працівників до використання цифрових технологій через науково-методичні семінари, методичний супровід інтеграції цифрових інструментів у зміст освітніх компонентів та участь у програмах підвищення кваліфікації. Друга умова пов’язана з удосконаленням цифрового освітнього середовища ЗВО шляхом забезпечення доступу здобувачів до цифрових ресурсів, платформ та спеціалізованих інструментів, необхідних для професійної підготовки. Третя умова реалізується через інтеграцію цифрових технологій у зміст, форми та методи організації навчальних занять: використання інтерактивних платформ (Genially, Canva, Prezi), сервісів зворотного зв’язку й оцінювання (Mentimeter, Slido, Kahoot, Quizizz), цифрових квестів і тренажерів (LearningApps), цифрових картографічних інструментів (Google Earth, QGIS), а також інструментів штучного інтелекту (ChatGPT, Copilot) для аналізу інформації та підготовки методичних матеріалів. Четверта умова передбачає стимулювання здобувачів до використання цифрових технологій у самостійній навчальній і дослідницькій діяльності через виконання завдань із візуалізації даних (інфографіки, інтерактивні матеріали), навчально-дослідницькі кейси з опорою на цифрові дані та створення власних цифрових освітніх продуктів.

-

The article provides a theoretical and analytical examination of the problem of developing the professional competence of future master’s students in agroengineering through digital technologies. The purpose of the article is to outline the pedagogical conditions for the formation of professional competence in future master’s students in agroengineering through digital technologies. To achieve this goal, a complex of interrelated theoretical and empirical research methods was used, including analysis, synthesis, generalization, and systematization of scientific and pedagogical literature; analysis of regulatory documents and educational and professional programs; pedagogical observation, analysis of the results of students’ academic activities, and generalization of pedagogical experience within the formative stage of the pedagogical experiment. The study determined that the effective formation of professional competence of future master’s students in agroengineering through digital technologies is ensured by the implementation of four interrelated pedagogical conditions. The first condition involves preparing academic staff to use digital technologies through scientific and methodological seminars, methodological support for integrating digital tools into educational components, and participation in professional development programs. The second condition concerns improving the digital educational environment of a higher education institution by providing students with access to digital resources, platforms, and specialized tools necessary for professional training. The third condition is implemented through the integration of digital technologies into the content, forms, and methods of organizing educational activities, including the use of interactive platforms (Genially, Canva, Prezi), feedback and assessment services (Mentimeter, Slido, Kahoot, Quizizz), digital quests and simulators (LearningApps), digital mapping tools (Google Earth, QGIS), as well as artificial intelligence tools (ChatGPT, Copilot) for information analysis and the preparation of educational products. The fourth condition involves encouraging students to use digital technologies in independent learning and research activities through tasks related to data visualization (infographics, interactive materials), research-based case studies using digital data, and the creation of their own digital educational products.