Особливості підвищення конкурентоспроможності територій в умовах воєнного стану та післякризового відновлення

Abstract

У статті досліджуються особливості формування та підвищення конкурентоспроможності територій України в умовах воєнного стану та післякризового відновлення. Обґрунтовано, що в сучасних умовах конкурентоспроможність територій виходить за межі традиційного економічного трактування і трансформується у здатність забезпечувати стійкість, безпеку та безперервність функціонування під впливом екстремальних викликів. Визначено, що ключовими факторами конкурентоспроможності стають адаптивність, інституційна спроможність органів публічної влади, ефективність управлінських рішень та здатність до мобілізації ресурсів. Проаналізовано вплив війни на територіальну диференціацію розвитку, зокрема зміщення економічної активності, релокацію бізнесу, міграційні процеси та зміну ролі окремих регіонів. Акцентовано увагу на значенні людського капіталу, зокрема утриманні населення, інтеграції внутрішньо переміщених осіб та розвитку соціальної інфраструктури як чинників довгострокової конкурентоспроможності. Розглянуто роль економічної адаптації, підтримки підприємництва, розвитку індустріальних парків та інноваційних кластерів. Визначено важливість стратегічного планування на засадах сталого розвитку, смартспеціалізації та «зеленого» відновлення. Обґрунтовано значення міжнародної допомоги, міжмуніципального партнерства та використання сучасних цифрових інструментів управління. Зроблено висновок, що підвищення конкурентоспроможності територій є комплексним процесом, який базується на синергії влади, бізнесу та громадянського суспільства, а також на здатності територій до швидкої адаптації, інноваційності та стратегічного бачення розвитку.

-

The article examines the features of the formation and increase of the competitiveness of the territories of Ukraine under martial law and post-crisis recovery. It is substantiated that in modern conditions the competitiveness of territories goes beyond the traditional economic interpretation and is transformed into the ability to ensure stability, security and continuity of functioning under the influence of extreme challenges. It is determined that the key factors of competitiveness are adaptability, institutional capacity of public authorities, the effectiveness of management decisions and the ability to mobilize resources. The impact of war on the territorial differentiation of development is analyzed, in particular, the displacement of economic activity, business relocation, migration processes and the change in the role of individual regions. The emphasis is on the importance of human capital, in particular, population retention, integration of internally displaced persons and the development of social infrastructure as factors of long-term competitiveness. The role of economic adaptation, support for entrepreneurship, the development of industrial parks and innovation clusters is considered. The importance of strategic planning based on sustainable development, smart specialization and "green" recovery is determined. The importance of international assistance, intermunicipal partnership and the use of modern digital management tools is substantiated. It is concluded that increasing the competitiveness of territories is a complex process based on the synergy of government, business and civil society, as well as on the ability of territories to quickly adapt, innovate and have a strategic vision of development.