Формування результативності державного регулювання виробництва продукції сільського господарства

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання виробництва продукції сільського господарства в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів і глобальних загроз продовольчій безпеці. Економічна сутність державного регулювання визначається недостатністю державної підтримки виробництва продукції сільського господарства. При розробленні цільових бюджетних програм підтримки сільськогосподарського виробництва не повною мірою враховується практика державних аудиторських досліджень, а також наукові дослідження у такій сфері діяльності. Стримується державна підтримка відносно науководослідної діяльності щодо виробництва продукції сільського господарства. Необхідність полягає у вдосконалені механізмів відносно розподілу державних коштів і результативності їх використання. Сутність державного регулювання аграрного виробництва в сучасних умовах визначається як здійснення державою виваженого впливу на діяльність суб’єктів господарювання та ринкові процеси з метою забезпечення стабільного функціонування аграрного сектору, вирішення виробничих завдань і подолання соціально-економічних проблем. Державне регулювання повинно орієнтуватися на впровадження інновацій, розвиток інформаційних технологій та екологізацію виробництва.3 Такий підхід сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції та розширенню можливостей її реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Державне регулювання аграрного виробництва визначається як система заходів економічного впливу на процеси виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Головною метою такого регулювання є забезпечення продовольчої безпеки держави, стабілізація розвитку аграрного сектору та усунення існуючих диспропорцій у галузі. Тому, державне регулювання можна розглядати як комплекс управлінських рішень і заходів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей розвитку аграрної сфери. У роботі з’ясовано сутність та основні підходи до державного регулювання аграрного виробництва, визначено основні напрями державної підтримки товаровиробників: цінова підтримка, інтервенційна політика, митне регулювання, бюджетне субсидування. Обґрунтовано, що ефективність державного регулювання залежить від наявності інноваційноінвестиційного середовища, прозорого розподілу бюджетних ресурсів, узгодженості регуляторних заходів з економічними циклами та довгостроковими стратегіями агропромислового розвитку. Розкрито основні проблеми державної аграрної політики України, зокрема: не системність і фрагментарність заходів державної підтримки, відсутність координації між різними інституціями, неефективне бюджетне фінансування. Показано, що після вступу України до СОТ система субсидування зазнала істотних змін - замість підтримки виробництва за одиницю продукції переорієнтація відбулася на підтримку за одиницю площі, що знизило ефективність стимулювання конкретних галузей. Окремо акцентується увага на м’ясо-молочному тваринництві як на одній із найуразливіших підгалузей. Також зазначається, що об’єктами дотацій у галузі тваринництва можуть бути велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська птиця, кролі,4 кози, натуральний мед, вовна, кокони шовкопряда та молоко різних ґатунків. Окремо визначаються спеціальні бюджетні дотації, щодо підтримки молочного та м’ясного скотарства, молодняку великої рогатої худоби, бджільництва, козівництва, свинарства та інших напрямів тваринництва. На основі аналізу результативних показників бюджетних програм доведено необхідність застосування програмно-цільового методу для оцінки ефективності державного втручання, забезпечення контролю за використанням публічних коштів та підвищення адресності державної підтримки. В ході дослідження також звертається увага на те, що державний фінансовий аудит цільових програм спрямовується на оцінку законності та ефективності їх розроблення і реалізацію, використання бюджетних коштів та визначення рівня досягнення запланованих результатів. Результативні показники бюджетних програм виступають основним інструментом оцінки ефективності використання бюджетних ресурсів та визначення рівня досягнення поставлених цілей. Їх застосування забезпечує можливість проведення якісного і кількісного аналізу виконання бюджетних програм, оцінки результативності фінансового забезпечення запланованих заходів і прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо подальшого вдосконалення державної підтримки. Аргументовано, що державне втручання пов’язане з нестабільністю цін і доходів у сільському господарстві. Через специфічні особливості аграрного виробництва ціни на продукцію суттєво коливаються, що безпосередньо впливає на рівень доходів виробників. У зв’язку з цим держава повинна використовувати механізми захисту доходів аграріїв та підтримки їх фінансової стабільності. Крім того, у довгостроковій перспективі доходи сільськогосподарських товаровиробників часто зростають повільніше, ніж в інших секторах економіки. У межах дослідження зроблено акцент на загрозах глобальній продовольчій безпеці внаслідок військової агресії російської федерації проти5 України. Зазначено, що порушення логістичних ланцюгів, блокада портів, зменшення посівних площ, зниження урожайності та інші наслідки війни мають прямий вплив на світові ринки продовольства. Підтверджено, що сільське господарство України зберігає стратегічне значення як для внутрішньої продовольчої безпеки, так і для міжнародної стабільності. Розглянуто роль міжнародної підтримки, зокрема країн G7, у збереженні агровиробництва в Україні, а також значення розвитку аграрної освіти, науки, органічного землеробства, технологічної модернізації. Зазначено, що важливим кроком у подоланні наслідків блокади стала ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів, більш відома як Чорноморська зернова ініціатива або «зернова угода». Вона була укладена у 2022 році за посередництва Туреччини та Організації Об’єднаних Націй. Підписані домовленості передбачали створення безпечних морських коридорів для експорту зерна, продовольчих товарів та добрив з українських портів Одеси, Чорноморська та Південного. Для контролю за виконанням угоди в Стамбулі було створено спільний координаційний центр, який здійснював моніторинг руху суден та перевірку вантажів. Також приділена увага потенціалу сільськогосподарської кооперації як ефективного інструменту для підвищення доходів сільських громад і збільшення доданої вартості аграрної продукції. Сформульовано концептуальні засади дієвої системи державного регулювання виробництва сільськогосподарської продукції, які включають: забезпечення інтенсивного розвитку сільського господарства; впровадження прозорого ринку землі; екологізацію агровиробництва; диверсифікацію державної підтримки; розвиток інноваційних технологій виробництва, зберігання і транспортування; врахування кліматичних змін та стимулювання стійких агротехнологій. У дисертації також обґрунтовано необхідність формування сталого аграрного середовища в територіальних громадах із залученням6 реабілітованих військових і мирного населення у післявоєнний період, що є важливою складовою стратегії відновлення країни. Результати дослідження мають практичне значення для органів державної влади, установ місцевого самоврядування, суб’єктів аграрного ринку, а також для розробки ефективної державної політики щодо забезпечення продовольчої безпеки та соціально-економічного розвитку сільських територій.

The dissertation research is devoted to the scientific substantiation of theoretical foundations and the development of practical recommendations for improving mechanisms for state regulation of agricultural production in conditions of economic instability, military challenges, and global threats to food security. The economic essence of state regulation is determined by the insufficiency of state support for agricultural production. When developing targeted budget programs to support agricultural production, the practice of state audit research, as well as scientific research in this area of activity, is not fully taken into account. State support for scientific and research activities related to agricultural production7 is restrained. The need is to improve mechanisms for the distribution of state funds and the effectiveness of their use. The essence of state regulation of agricultural production in modern conditions is defined as the state's exercise of a balanced influence on the activities of business entities and market processes in order to ensure the stable functioning of the agricultural sector, solve production tasks, and overcome socio-economic problems. State regulation should focus on the introduction of innovations, the development of information technologies and the greening of production. Such an approach will contribute to increasing the competitiveness of products and expanding the possibilities of their implementation both in the domestic and foreign markets. State regulation of agricultural production is defined as a system of measures of economic influence on the processes of production, processing and sale of agricultural products. The main purpose of such regulation is to ensure the food security of the state, stabilize the development of the agricultural sector and eliminate existing imbalances in the industry. Therefore, state regulation can be considered as a set of management decisions and measures aimed at achieving strategic goals of the development of the agricultural sector. The paper clarifies the essence and main approaches to state regulation of agricultural production, identifies the main areas of state support for commodity producers: price support, intervention policy, customs regulation, budget subsidies. It is substantiated that the effectiveness of state regulation depends on the presence of an innovation and investment environment, transparent distribution of budget resources, and the consistency of regulatory measures with economic cycles and long-term strategies of agro-industrial development. The main problems of the state agrarian policy of Ukraine are revealed, in particular: unsystematic and fragmented state support measures, lack of coordination between various institutions, inefficient budget financing. It is shown that after Ukraine's accession to the WTO, the subsidy system underwent8 significant changes - instead of supporting production per unit of output, a reorientation took place to supporting per unit of area, which reduced the effectiveness of stimulating specific industries. Separate attention is paid to meat and dairy farming as one of the most vulnerable subsectors. It is also noted that livestock sector subsidies may cover cattle, pigs, sheep, horses, poultry, rabbits, goats, natural honey, wool, silkworm cocoons, and milk of various grades. Special budget subsidies are separately designated to support dairy and beef cattle farming, young cattle, beekeeping, goat farming, pig farming, and other livestock sectors. Based on the analysis of the performance indicators of budget programs, the need to use the program-target method to assess the effectiveness of state intervention, ensure control over the use of public funds, and increase the targeting of state support has been proven. The study also draws attention to the fact that the state financial audit of target programs is aimed at assessing the legality and effectiveness of their development and implementation, the use of budget funds and determining the level of achievement of planned results. Performance indicators of budget programs are the main tool for assessing the effectiveness of the use of budget resources and determining the level of achievement of set goals. Their application enables qualitative and quantitative analysis of the implementation of budget programs, assessment of the effectiveness of financial support for planned measures, and the making of well-founded management decisions regarding the further improvement of state support. It is argued that state intervention is associated with the instability of prices and incomes in agriculture. Due to the specific features of agricultural production, product prices fluctuate significantly, which directly affects the level of producers' incomes. In this regard, the state should use mechanisms to protect farmers' incomes and support their financial stability. In addition, in the long term, the incomes of agricultural producers often grow more slowly than in other sectors of the economy.9 The study focuses on the threats to global food security resulting from the Russian Federation's military aggression against Ukraine. It is noted that disruption of logistics chains, blockade of ports, reduction of sown areas, reduction of yields and other consequences of the war have a direct impact on world food markets. It is confirmed that Ukrainian agriculture retains strategic importance for both domestic food security and international stability. The role of international support, in particular the G7 countries, in preserving agricultural production in Ukraine is considered, as well as the importance of developing agricultural education, science, organic farming, and technological modernization. It is noted that a significant step toward overcoming the consequences of the blockade was the initiative for the safe transport of grain and food products from Ukrainian ports—better known as the Black Sea Grain Initiative or the "grain deal." It was concluded in 2022 through the mediation of Turkey and the United Nations. The signed agreements provided for the establishment of safe maritime corridors for the export of grain, foodstuffs, and fertilizers from the Ukrainian ports of Odesa, Chornomorsk, and Pivdennyi. To oversee the implementation of the deal, a Joint Coordination Center was established in Istanbul to monitor vessel movements and inspect cargoes. Attention is also paid to the potential of agricultural cooperation as an effective tool for increasing the income of rural communities and increasing the added value of agricultural products. Conceptual principles of an effective system of state regulation of agricultural production have been formulated, which include: ensuring intensive development of agriculture; introduction of a transparent land market; greening of agricultural production; diversification of state support; development of innovative technologies of production, storage and transportation; taking into account climate change and stimulating sustainable agricultural technologies. The dissertation also substantiates the need to form a sustainable agricultural environment in territorial communities with the involvement of rehabilitated10 military personnel and civilians in the post-war period, which is an important component of the country's recovery strategy. The results of the study are of practical importance for state authorities, local government institutions, agricultural market entities, as well as for the development of effective state policy to ensure food security and socio-economic development of rural areas.