Теоретичні основи формування екологічної компетентності майбутніх викладачів аграрних закладів вищої освіти

Abstract

У статті представлено сучасні суперечності формування екологічної компетентності майбутніх викладачів аграрного профілю, що зумовлені соціальними, демографічними, економічними й духовними чинниками розвитку особистості. Актуальність обраної теми обґрунтовується наявністю в Україні ознак екологічної кризи, що спонукає вітчизняну педагогічну науку до переосмислення відносин у системі «природа – людина – суспільство» й зумовлює потребу формування екологічної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Доведено, що процес формування екологічної компетентності у студентів аграрних закладів повинен мати системний характер. Визначено та обґрунтовано сукупність принципів (дидактичних, специфічних та принципів екологічної освіти), що мають бути покладені в основу формування екологічної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Кожному з наведених принципів відведено певне місце в системі екологічної підготовки майбутніх викладачів аграрного профілю. Всі принципи тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені, жоден із них не може бути використаний без урахування вимог інших. Охарактеризовано найбільш ефективні методи формування екологічної компетентності Увагу акцентовано на важливості формування в аграрних закладах вищої освіти усвідомлення студентами важливості власної причетності до виникнення й вирішення екологічних проблем. Це є основою для формування у них стійкої екологічної позиції і стимулом для подальшої екологічної діяльності.