Формування конкурентних переваг територіальних громад у воєнний та післявоєнний період

Abstract

У дисертаційному дослідженні розкрито сутність та механізми формування конкурентних переваг територіальних громад в умовах воєнного та післявоєнного розвитку України. Доведено, що конкурентні переваги громад являють собою інтегровану систему характеристик, яка охоплює економічні, соціальні, екологічні та інфраструктурні аспекти розвитку. У воєнний час до традиційних факторів конкурентоспроможності — інвестиційної привабливості, розвитку інфраструктури, рівня людського капіталу — додаються нові: здатність до мобільності, впровадження безпекових механізмів, інтеграція внутрішньо переміщених осіб та релокованих підприємств. Класифікація конкурентних переваг передбачає виділення матеріальних (ресурсні, фінансові, інфраструктурні), нематеріальних (іміджеві, соціокультурні, інноваційні) та безпекових (обороноздатність, територіальна безпека) складових, що визначають стійкість та адаптивність громад у кризових умовах. Встановлено, що детермінантними факторами у воєнний період є безпекове середовище, здатність до оперативної мобілізації ресурсів, ефективність взаємодії місцевого самоврядування з військовими адміністраціями, релокація бізнесу та забезпечення житлом ВПО. У післявоєнний період пріоритетними стають просторове планування, модернізація інфраструктури, залучення міжнародної допомоги, розвиток логістики, енергетичної незалежності та цифрової трансформації. Соціальнийкапітал громад, активність громадян, участь молоді та партнерство з міжнародними організаціями відіграють ключову роль у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Систематизація цих чинників дозволяє виділити чотири основні групи: економічні, соціальні, безпекові та інноваційно-технологічні. Проаналізовано методики оцінювання конкурентних переваг, які потребують адаптації до умов війни та післявоєнного розвитку. Запропоновано алгоритм оцінки конкурентоспроможності, що включає підготовчий (визначення релевантних показників), розрахунковий (аналіз економічних, соціальних, екологічних та інфраструктурних складових із урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів) та завершальний (визначення напрямів посилення конкурентних переваг та формування стратегічних рекомендацій) етапи. Особлива увага приділена мультиплікативним ефектам міжрегіональної та міжгалузевої співпраці. Визначені класифікаційні ознаки територіальних громад за рівнем небезпеки, що дозволяє здійснювати моніторинг у реальному часі та оперативно реагувати на загрози. Найбільш ураженими є громади Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей, що зазнали тимчасової окупації чи перебувають у зоні активних бойових дій. Поступове відновлення управління спостерігається в Київській, Сумській, Миколаївській та Чернігівській областях. Обмеженням існуючих механізмів є фрагментарність статистики, низький рівень цифровізації та відсутність уніфікованої системи показників, що зумовлює необхідність вдосконалення моніторингових інструментів. Досліджено систему управління розвитком те риторіальних громад в умовах війни та післявоєнного відновлення, підкреслено посилення ролі місцевих голів та військових адміністрацій, розширення повноважень та відповідальності за безпеку, ресурсне забезпечення та взаємодію з державними й міжнародними інституціями. Для підвищення стійкості запропоновано поєднання класичних стратегій управління з інноваційними підходами: смартуправління, цифровізація, партисипативні практики, підвищення прозорості та мінімізація корупційних ризиків. У дисертації висвітлено фінансовий та демографічний аналіз Миколаївської області, SWOT-аналіз та класифікацію громад за економічними показниками. Запропоновано підходи до підвищення конкурентоспроможності через диверсифікацію економіки, розвиток аграрно-промислових кластерів, підтримку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, створення умов для повернення населення, розвиток людського капіталу, партнерство з міжнародними донорами та стимулювання інноваційної діяльності. Особлива увага приділена цифровізації як критично важливому фактору конкурентоспроможності громад. Запропоновано інтеграцію цифрових сервісів, впровадження смарт-інфраструктури, підвищення цифрової грамотності та використання штучного інтелекту, технологій відкритих даних, блокчейну та предиктивної аналітики для забезпечення прозорості, ефективності та сталого розвитку. Встановлено, що в умовах війни зростають ризики корупції, що потребує комплексних заходів мінімізації: цифровізація управління, громадський контроль, політики доброчесності, системи моніторингу, регулярне навчання персоналу та розвиток інструментів бюджетної прозорості. Дисертація має наукову та практичну цінність, оскільки пропонує системний підхід до оцінки та розвитку конкурентних переваг територіальних громад в умовах кризових викликів, визначає механізми підвищення стійкості, адаптації до воєнних загроз та післявоєнного відновлення, а також сприяє впровадженню цифрових та інноваційних рішень у систему управління громадами.

-

The dissertation research reveals the essence and mechanisms of forming competitive advantages of territorial communities under the conditions of wartime and postwar development of Ukraine. It is proved that the competitive advantages of communities represent an integrated system of characteristics that covers economic, social, environmental, and infrastructural aspects of development. During wartime, new factors are added to the traditional determinants of competitiveness — investment attractiveness, infrastructure development, and the level of human capital — namely mobility capacity, implementation of security mechanisms, integration of internally displaced persons, and relocation of enterprises. The classification of competitive advantages includes material (resource, financial, infrastructural), intangible (image, socio-cultural, innovative), and security (defense capability, territorial safety) components that determine the resilience and adaptability of communities under crisis conditions. It is established that the determinant factors during wartime are the security environment, the ability to rapidly mobilize resources, the effectiveness of interaction between local self-government and military administrations, business relocation, and housing provision for internally displaced persons. In the postwar period, spatial planning, infrastructure modernization, attraction of international assistance, development of logistics, energy independence, and digital transformation become priorities. The social capital of communities, civic activity, youth participation, and partnership with international organizations play a key role in ensuring stability andcompetitiveness. Systematization of these factors makes it possible to distinguish four main groups: economic, social, security, and innovation-technological. Modern methods for assessing competitive advantages are analyzed, which require adaptation to wartime and postwar conditions. An algorithm for evaluating competitiveness is proposed, including preparatory (selection of relevant indicators), calculation (analysis of economic, social, environmental, and infrastructural components taking into account internal and external factors), and final (determination of directions for strengthening competitive advantages and formation of strategic recommendations) stages. Particular attention is paid to the multiplicative effects of interregional and intersectoral cooperation. A dynamic system of classification of territorial communities by level of danger is established, which allows real-time monitoring and rapid response to threats. The most affected communities are located in Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhia, Kharkiv, and Kherson regions, which experienced temporary occupation or remain in the zone of active hostilities. Gradual restoration of governance is observed in Kyiv, Sumy, Mykolaiv, and Chernihiv regions. Limitations of existing mechanisms include fragmentation of statistics, low level of digitalization, and lack of a unified system of indicators, which determines the need to improve monitoring tools. The management system under wartime and postwar recovery conditions is studied, emphasizing the strengthening of the role of local heads and military administrations, expansion of powers and responsibility for security, resource provision, and interaction with state and international institutions. To increase resilience, it is proposed to combine classical management strategies with innovative approaches: smart governance, digitalization, participatory practices, increased transparency, and minimization of corruption risks. The dissertation presents financial and demographic analysis of Mykolaiv region, SWOT analysis, and classification of communities by economic indicators. Approaches to increasing competitiveness are proposed through economic diversification, development of agro-industrial clusters, support for small and medium-sized businesses, attraction ofinvestments, creation of conditions for population return, development of human capital, partnership with international donors, and stimulation of innovation activity. Special attention is paid to digitalization as a critically important factor of community competitiveness. Integration of digital services, implementation of smart infrastructure, improvement of digital literacy, and use of artificial intelligence, open data technologies, blockchain, and predictive analytics are proposed to ensure transparency, efficiency, and sustainable development. It is established that corruption risks increase under wartime conditions, which requires comprehensive minimization measures: digitalization of governance, public control, integrity policies, monitoring systems, regular staff training, and development of budget transparency tools. The dissertation has scientific and practical value, as it proposes a systematic approach to assessing and developing competitive advantages of territorial communities under crisis challenges, identifies mechanisms for increasing resilience, adaptation to wartime threats and postwar recovery, and promotes the implementation of digital and innovative solutions in community management systems.