Collaborative Approach to Management Using a Three-Way Management Model

Abstract

Через економічну нестабільність, екологічні та соціальні зміни проблема колаборативного управління є надзвичайно актуальною як для України, так і для інших країн, що розвиваються. Метою цієї статті є обґрунтування теоретичних положень та особливостей практичного застосування колаборативного підходу до управління державою з використанням тристоронньої моделі управління. Досліджено тристоронню модель (тріаду) як інтегративну структуру, яка містить три сектори: соціальний, політичний та фінансовий. Політичний сектор представлений в уряді, фінансовий – у комерційних організаціях, а соціальний – у будь-яких недержавних організаціях, які виступають посередниками між громадськістю та урядом. Крім того, автори припускають, що лише завдяки співпраці між цими трьома секторами може бути досягнута ефективність управління державою, що також може забезпечити сталий розвиток. У статті викладено переконливий аргумент проти встановлення єдиної влади в руках одного інституційного утворення, натомість окреслено можливі переваги розподілу влади та відповідальності між усіма громадянами. На прикладі України окреслюється потенційний сценарій, коли держава приймає тріаду задля проходження шляху до сталого розвитку. Хоча обмеження статті і можуть полягати в тому, що в основному увага приділена теоретичному обґрунтуванню тристоронньої моделі управління, проте саме воно створює успішний ґрунт для практичного застосування цієї моделі в майбутньому.

Due to the current economic instability, environmental and social change the problem of collaborative governance is very urgent for Ukraine, as well as other developing countries. The purpose of this scientific article is to examine theoretical and practical applications of the collaborative approach to the governing of the state, using a tripartite management model. In particular, the paper investigates the tripartite model (triad) as an integrative framework that includes three sectors- social, political and financial. The political sector is represented in government, financial one in for-profit organizations, and social sector in any chosen NGO or NPO, which will act as a mediator between the public and government. Moreover, the author suggests that only though collaboration between those three sectors the effectiveness of the state governance could be achieved, also ensuring the sustainable development. The article presents a compelling argument against establishing sole power in the hands of a single institutional entity, instead outlining the possible benefits of sharing power and responsibility among all citizens. Using the example of Ukraine, it delineates a potential scenario where state adopts the triad to undertake a path to sustainable development. Therefore, while the article limitations might be in that it carries mostly theoretical implication of the tripartite management model, it nevertheless builds a successful ground for adoption of this model in the future by any developing country.

Despite the fact that most countries in the world today are increasingly using market levers to manage economic processes, the need for quality regulatory support for such management by the state is growing. This is explained by the fact that market mechanisms function more effectively when the state creates the necessary legal environment, which not only determines the rights and obligations of each economic entity, but also takes into account the trends of the modern scientific paradigm in the sphere of state regulation of the economy. That is, the state through the improvement of legislation is able to promote the development of market relations, including in the currency field.