Особливості водоспоживання ячменю озимого залежно від сорту й оптимізації живлення в умовах Південного Степу України

Abstract

Метою досліджень передбачено розробка заходів ресурсозберігаючого живлення ячменю озимого шляхом використання для його оптимізації сучасних біопрепаратів і рістрегуляторів. Визначення водоспоживання різних за біологією сортів ячменю озимого та зміни його за впливу оптимізації живлення. Методика досліджень. Вологість у шарі ґрунту 0–100 см визначали термостатно-ваговим методом, сумарне водоспоживання методом водного балансу, а коефіцієнт водоспоживання за відношенням величини сумарного водоспоживання до рівня врожайності зерна. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою для зони Степу України окрім факторів, що взяті на вивчення. Результати досліджень. У статті проаналізовано значення культури ячменю озимого для зони Степу України, зміни сумарного водоспоживання досліджуваних сортів у роки вирощування під впливом оптимізації живлення шляхом використання біопрепаратів. Головна увага приділена особливостям витрат вологи рослинами ячменю озимого на формування одиниці врожаю і змінам цього показника під впливом ресурсозберігаючого живлення. Висновки. Встановлено, що незалежно від погодних умов років вирощування, застосування сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень в основні періоди вегетації, сприяє економнішому використанню рослинами ґрунтової вологи та опадів, що випали впродовж вегетації. Так, коефіцієнт водоспоживання ячменю озимого залежно від сортових особливостей, року вирощування і варіанту живлення знижується від 10,8 до 30,1%, порівняно з посівами неудобреного контролю. Визначена доцільність проведення обробки посіву рослин ячменю озимого в основні періоди вегетації біопрепаратами та рістрегулюючими речовинами, що посилює їх стійкість до умов середовища і призводить до підвищення ефективності використання запасів вологи та опадів на формування врожаю, попереджуючи при цьому непродуктивні їх втрати на випаровування.

The purpose of the research is to develop measures for resource-saving nutrition of winter barley by using modern biologics and growth regulators for its optimization. Determination of water consumption of different biologically varieties of winter barley and its changes under the influence of nutrition optimization. Research methodology. Humidity in the soil layer 0–100 cm was determined by thermostatic-weight method, total water consumption by water balance method, and water consumption coefficient in relation to the value of total water consumption to the level of grain yield. Agrotechnics of winter barley cultivation was generally accepted for the Steppe zone of Ukraine, except for the factors taken into account. Research results. The article analyzes the importance of winter barley culture for the steppe zone of Ukraine, changes in the total water consumption of the studied varieties in the years of cultivation under the influence of nutrition optimization through the use of biological products. The main attention is paid to the peculiarities of moisture consumption by winter barley plants on the formation of the unit of harvest and changes in this indicator under the influence of resource-saving nutrition. Conclusion. It is established that regardless of the weather conditions of the growing years, the use of modern biological products for foliar fertilization in the main growing seasons, promotes more economical use of soil moisture and precipitation during the growing season. Thus, the coefficient of water consumption of winter barley depending on varietal characteristics, year of cultivation and feeding option is reduced from 10.8 to 30.1%, compared with crops of unfertilized control. The expediency of winter barley crop sowing in the main growing seasons with biological products and restrictive substances has been determined, which increases their resistance to environmental conditions and increases the efficiency of moisture and precipitation reserves for crop formation, preventing their unproductive losses due to evaporation.