Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/9830
Назва: Напрямки роботи сімейного педагога у структурі територіального центру соціальної допомоги сім’ї та дітям
Інші назви: Areas of work of a family teacher in the structure of the territorial center of social assistance to families and children
Автори: Матвєєва, Катерина Сергіївна
Марченко, Дмитро Дмитрович
Курепін, Вячеслав Миколайович
Matveeva, Kateryna
Marchenko, Dmytro
Kurepin, Vyacheslav
Ключові слова: Соціальна педагогіка
сімейний педагог
групи ризику
діагностування
сім’я
планування діяльності
Social pedagogy
family pedagogue
risk groups
diagnosis
family
activity planning
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Матвєєва К. С., Курепін В. М., Марченко Д. Д. Напрямки роботи сімейного педагога у структурі територіального центру соціальної допомоги сім’ї та дітям // Перспективи та інновації науки. 2021. № 2(2). С. 84-98.
Короткий огляд (реферат): У нашій дослідницькій діяльності на початковому етапі вважаємо розгляд методу соціального діагностування, найбільш вдалим який передбачає прояснення всіх обставин протікання його результатів. Ми застосовували цей метод при проходженні соціально-педагогічної практики в спеціальній (корекційній) загальноосвітній школі-інтернаті. Соціальний педагог даної установи як пріоритетний напрям вважає роботу з сім'єю, тому що саме в сім'ї найчастіше лежать причини соціально-психологічних проблем дітей. Ті чи інші порушення в здоров'ї, психологічному і фізичному поведінці, емоційній сфері, навчальної діяльності в дитини говорять про неблагополуччя в сім'ї. Аналіз педагогічних досліджень показав, що формування у школярів моральних якостей майбутнього сім'янина визначалося як важливий аспект виховання на всіх етапах розвитку педагогічної науки. Однак проблема сутності і структури відносини старшокласника до сім'ї як соціально значущої цінності залишається недостатньо вивченою, не обґрунтований потенціал проектної діяльності в процесі формування даного особистісного утворення. Виявляються такі протиріччя між соціальною та науковою актуальністю проблеми формування ставлення до родини як соціально значущої цінності і недостатньою орієнтацією вчителів на формування цього особистісного новоутворення; потенціалом проектної діяльності з присвоєння цінностей і його недостатнім використанням для формування ціннісної свідомості особистості; потенціалом аксіологічного середовища гуманітарної освіти для формування досліджуваного особистісного якості і відсутністю технологічного забезпечення цього процесу. Ставлення старшокласника до сім'ї як соціально значущої цінності буде розглядатися як результат присвоєння особистістю цінності «сім'я», усвідомлення її як основи соціальної єдності і буде проявлятися в умінні конструювати образ майбутньої сім'ї в контексті її соціальної значущості. Дані протиріччя є джерелом дослідницької проблеми, яка полягає в необхідності визначення сутності ставлення до родини як соціально значущої цінності і науковому обґрунтуванні процесу його формування в умовах проектної діяльності в навчанні гуманітарних дисциплін.
In our research activities at the initial stage we consider the method of social diagnosis, the most successful of which involves clarification of all the circumstances of its results. We used this method when undergoing socio-pedagogical practice in a special (correctional) boarding school. The social pedagogue of this institution considers work with the family as a priority, because it is in the family that the causes of children's social and psychological problems often lie. Certain disorders in health, psychological and physical behavior, emotional sphere, educational activities in a child indicate a problem in the family. The analysis of pedagogical researches has shown that formation at schoolboys of moral qualities of the future family man was defined as an important aspect of education at all stages of development of pedagogical science. However, the problem of the essence and structure of the high school student's attitude to the family as a socially significant value remains insufficiently studied, the potential of project activities in the process of forming this personal education is not substantiated. There are such contradictions between the social and scientific urgency of the problem of forming the attitude to the family as a socially significant value and the insufficient orientation of teachers to the formation of this personal neoplasm; the potential of project activities for the assignment of values and its insufficient use for the formation of value consciousness of the individual; the potential of the axiological environment of humanities education for the formation of the studied personal quality and the lack of technological support for this process. The attitude of high school students to the family as a socially significant value will be seen as the result of assigning personal value "family", awareness of it as the basis of social unity and will be manifested in the ability to construct the image of the future family in the context of its social significance. These contradictions are the source of the research problem, which is the need to determine the essence of the attitude to the family as a socially significant value and the scientific justification of the process of its formation in terms of project activities in the teaching of humanities.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/9830
Розташовується у зібраннях:Статті (Інженерно-енергетичний факультет)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
85-98.pdf464,47 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.