Сумарне водоспоживання соняшнику за впливу досліджуваних факторів в умовах Південного степу України

Abstract

Соняшник (Helianthus annuus L.) – одна з найважливіших олійних культур у світі, вирощування якої значною мірою залежить від водозабезпечення. Дослідження з середньораннім гібридом соняшника PL 130 проводили впродовж 2022-2024 рр. на полях Приватної Агрофірми "Схід", яка розташована у селі Довга Пристань Первомайського району Миколаївської області. Грунт – чорнозем звичайний. Попередником в досліді була пшениця озима, після збирання зерна якої на полі залишалося в середньому 5-6 т соломи та післяжнивно-кореневих рештків. Дослід двохфакторний. Фактор А – використання біодеструкторів стерні в комбінації з добривом N5 + Граундфікс 3 л/га: Контроль без препарату + N5 + Граундфікс 3 л/га; 2. Екостерн класік 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га; 3. Екостерн лайт 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га; 4. Екостерн бактеріальний 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га; 5. Контроль без препарату + N5 + Граундфікс 3 л/га + Стоп стрес; 6. Екостерн класік 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га + Стоп стрес; 7. Екостерн лайт 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га + Стоп стрес; 8. Екостерн бактеріальний 1,5 л/га + N5 + Граундфікс 3 л/га + Стоп стрес. Фактор В – передпосівна обробка насіння: 1. Обробка водою; 2. Обробка Мікофрендом (8 л/т). У посушливому 2024 році рослини соняшнику використовували вологу з ґрунту та опадів у співвідношенні 57,3% до 42,7%. Це суттєво відрізняється від попередніх років, коли частка опадів становила 73,6–77,7%, а ґрунтової вологи – 22,3–26,4%. Посушливі умови негативно вплинули на врожайність зерна соняшнику порівняно з більш сприятливими роками вирощування. Ппобудовано кореляційнорегресійну модель, яка вказує на функціональний зв’язок між врожайністю та водоспо- живанням, підтверджуючи залежність за шкалою Чеддока з коефіцієнтом кореляції R = 1. Найвищим коефіцієнт водоспоживання соняшника у 2023 році визначено у контроль- ному варіанті з обробкою насіння водою (1500,4 м³/т) та застосування біодеструктора Екостерн лайт (1438,1 м³/т). Найефективніше рослини витрачали вологу при підживленні Стоп стрес, особливо з Екостерн бактеріальний + Стоп стрес (1261,9 м³/т у 2023 році та 800,5 м³/т у 2024 році). Обробка насіння Мікофрендом, використання біодеструкторів стерні та антистресового препарату суттєво знижували коефіцієнт водоспоживання. У контрольному варіанті він зменшився з 1146,4 м³/га до 1103,6 м³/га при використанні для обробки насіння Мікофренду. Використання Стоп стрес також зменшувало водоспоживання до 1030,4 м³/га (обробка водою) та 980,5 м³/га (обробка Мікофрендом). Найнижчий коефіцієнт водоспоживання визначено у варіанті Екостерн + N5 + граундфікс + Стоп стрес: 979,3 м³/га (обробка насіння водою) та 935,5 м³/га (обробка насіння Мікофрендом). Поєднання інокуляції насіння Мікофрендом та позакореневого підживлення антистресантом призводило до більш ефективного використанняю води. Найбільшою мірою водоспоживання зменшилося у варіанті Екостерн лайт (58,6 м³/га), а найменше – у контролі (42,8 м³/га). Застосування для позакореневого підживлення Стоп стрес додатково знижувало витрати вологи, особливо в контрольному варіанті. Використання біологічних деструкторів стерні разом із підживленням антистресантом та обробкою насіння Мікофрендом знижує коефіцієнт водоспоживання соняшника, що свідчить про ефективніше використання вологи рослинами в умовах обмеженого водопостачання за поєднання досліджуваних факторів.