Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22107
Назва: | Захист культурної спадщини України: міжнародне партнерство та інновації у протидії наслідкам війни |
Інші назви: | Protecting Ukraine's Cultural Heritage: International Partnership and Innovation in Countering the Consequences of War |
Автори: | Дзюбленко, Ірина Михайлівна Побережець, Ганна Степанівна Петреченко, Ірина Євгенівна Dziublenko, Iryna Poberezhetsʹ, Hanna Petrechenko, Iryna |
Ключові слова: | війна інноваційні технології культурна спадщина міжнародне співробітництво реституція культурних цінностей цифровізація превентивна консервація war innovative technologies cultural heritage international cooperation restitution of cultural values digitalization preventive conservation |
Дата публікації: | 2025 |
Бібліографічний опис: | Дзюбленко І. М., Побережець Г. С., Петреченко І. Є. Захист культурної спадщини України: міжнародне партнерство та інновації у протидії наслідкам війни. Вісник гуманітарних наук. 2025. № 8. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.15772955 |
Короткий огляд (реферат): | Метацього дослідження полягає в аналізі актуальних викликів та інноваційних підходів до збереження культурної спадщини України під час повномасштабної війни. Основний акцент зроблено на значенні міжнародного партнерства та застосуванні сучасних технологій. Завдання включали: вивчення масштабів і характеру ризиків для матеріального та нематеріального культурного надбання України через агресію російської федерації; аналіз успішних прикладів міжнародної співпраці та проєктів із захисту культурних цінностей; оцінку потенціалу інноваційних технологій, таких як цифровізація, превентивна консервація та штучний інтелект, для захисту спадщини в умовах війни та під час відновлення.Дослідження базувалося на системному підході, що дозволив всебічно проаналізувати проблему охорони культурної спадщини у ситуації військового конфлікту. Використано методи теоретичного аналізунаукових праць для визначення ключових тенденцій та прогалин у цій сфері. Історичний метод дозволив ретроспективно розглянути випадки мародерства та привласнення українських культурних цінностей із прикладом «скіфського золота». Порівняльний методзастосовано для вивчення міжнародного досвіду у сфері захисту спадщини в порівнянні з українською практикою. Описовий методдопоміг деталізувати приклади руйнувань, мародерства та міжнародних ініціатив співробітництва.Результати дослідженнясвідчать, що культурна спадщина України, як матеріальна, так і нематеріальна, є важливим маркером національної ідентичності й засобом об’єднання суспільства, особливо у воєнний час. Зазначено, що дії російських окупантів, спрямовані на знищення чи привласнення цих надбань, є частиною гібридної війни, основною метою якої є підрив державності України та стирання історичної пам’яті. Успішні приклади міжнародного співробітництва, такі як ініціативи ICOM чи проєкти «Надзвичайний Червоний список культурних цінностей під загрозою -Україна» і «Ковчег», відіграють значну роль у запобіганні незаконному обігу культурних цінностей, а також сприяють їх фізичному захисту, каталогізації та цифровізації. Вивчений кейс «скіфського золота» показав ефективність міжнародно-правових механізмів у поверненні викрадених об’єктів, одночасно звертаючи увагу на велику відповідальність України у забезпеченні належного збереження артефактів після їх повернення. Також було доведено, що цифровізація, штучний інтелект та превентивні заходи консервації є ключовими інструментами у збереженні спадщини. Ці технології забезпечують фіксацію знищень, створення цифрових копій об’єктів та прогнозування потенційних ризиків, що є особливо важливим у контексті активного конфлікту та при відновленні після війни.На основі проведеного аналізу зроблено висновок,що захист культурної спадщини України потребує інтегрованих зусиль міжнародної спільноти, національних установ і впровадження сучасних технологій. Попри значні втрати від військової агресії, міжнародне співробітництво та інновації стають дієвими засобами боротьби з наслідками війни та створення умов для майбутнього відновлення. Водночас наголошено на необхідності вдосконалення правових інструментів повернення вивезених культурних об’єктів і довгострокового збереження вже повернутих артефактів |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22107 |
Розташовується у зібраннях: | Статті (Обліково-фінансовий факультет) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Вісник+гуманітарних+наук_Дзюбленко,+І.+М.,+Побережець,+Г.+С._Петреченко,+І.+Є.+.pdf | 10,9 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.