Вплив показників росту та розвитку телиць голштинської породи на їх відтворювальні якості після першого отелення

Abstract

У дослідженні проаналізовано вплив показників росту та розвитку телиць голштин- ської породи на їх подальшу відтворну здатність після першого отелення. Матеріалом слугували дані з обліку телиць (n = 570), вирощених у СТОВ «Промінь» (Миколаївська область). Результати показали, що жива маса тварин при народженні не має статис- тично достовірного впливу на вік другого запліднення (P = 0,630) та другого отелення (P = 0,528), однак істотно впливає на тривалість тільності (P = 0,024). Зокрема, най- коротший гестаційний період (275,3 ± 0,39 днів) спостерігався у телиць масою 33-36 кг, а найдовший (278,3 ± 0,69 днів) – у групі 45-48 кг. Встановлено достовірний вплив середньодобового приросту живої маси у віці до 90 днів на вік другого запліднення (від 822,2 ± 24,34 до 767,6 ± 4,48 днів, P < 0,001) і другого отелення (від 1098,2 ± 24,22 до 1043,2 ± 4,48 днів, P < 0,001). При цьому тривалість тільності залишалася сталою (275,6-276,7 днів, P = 0,934), що свідчить про її незалежність від інтенсивності росту. Оптимальними вважаються прирости у межах 800-1000 г/добу, які забезпечують раннє статеве дозрівання без негативного впливу на фізіологічні параметри самок. Аналогічні залежності встановлено і для живої маси первісток у віці 90 днів: зі зростанням маси від 91-110 до 111-130 кг вік другого запліднення знижувався з 810,0 ± 17,31 до 769,9 ± 3,55 днів (P = 0,010), а вік другого отелення – з 1086,6 ± 17,03 до 1045,6 ± 3,58 днів (P = 0,010). Жива маса у 90 днів не впливала на тривалість тільності (P = 0,784). Середньодобовий приріст телиць від народження до запліднення також мав достовірний вплив на вік повторного осіменіння (P = 0,004) та другого отелення (P = 0,002). Наймолодшими були телиці з приростом 1000-1099 г/добу (771,1 ± 4,06 днів – запліднення; 1046,7 ± 4,11 днів – отелення), а найстаршими – з приростом 700-799 г/добу (відповідно 808,4 ± 19,56 та 1086,4 ± 18,87 днів). Кількість осіменінь (P = 0,618) та тривалість тільності (P = 0,168) не залежали від приросту. Крім того, вік при другому заплідненні та другому отеленні достовірно знижувався зі збільшенням живої маси телиць у 250-денному віці. Наймолодшими були телиці з масою 325-349 кг (764,3 ± 8,20 і 1040,7 ± 8,29 днів відповідно), а найстаршими – з масою 225-249 кг (812,9 ± 10,43 і 1091,3 ± 10,67 днів; P < 0,001). Кількість осіменінь (P = 0,193) та тривалість тільності (P = 0,134) істотно не змінювалися. Отже, ключовими чинниками, що визначають ефективність репродуктивного циклу первісток після першого отелення, є темпи росту у ранньому віці. Оптимізація годівлі телиць, яка забезпечує прирости на рівні 800-1099 г/добу та живу масу 275-349 кг у 250 днів, сприяє скороченню періоду до повторного запліднення та отелення без негативного впливу на фізіологію тільності.

-

The study analyzed the effect of growth and development parameters in Holstein heifers on their reproductive performance after first calving. The research was based on data from 570 heifers raised at «Promin» Agricultural Enterprise (Mykolaiv region, Ukraine). The results showed that birth weight had no statistically significant effect on the age at second insemination (P = 0.630) or second calving (P = 0.528), but it significantly affected the gestation length (P = 0.024). Specifically, the shortest gestation period (275.3 ± 0.39 days) was recorded in heifers weighing 33-36 kg at birth, while the longest (278.3 ± 0.69 days) occurred in the 45-48 kg group. A significant influence of average daily gain (ADG) up to 90 days of age was found on the age at second insemination (ranging from 822.2 ± 24.34 to 767.6 ± 4.48 days, P < 0.001) and the age at second calving (from 1098.2 ± 24.22 to 1043.2 ± 4.48 days, P < 0.001). Gestation length remained stable (275.6-276.7 days, P = 0.934), indicating it is not affected by early growth intensity. The most optimal ADG range was 800-1000 g/day, which ensured early sexual maturity without adverse effects on physiological parameters. Similar patterns were observed for live weight at 90 days: as weight increased from 91-110 to 111-130 kg, the age at second insemination decreased from 810.0 ± 17.31 to 769.9 ± 3.55 days (P = 0.010), and the age at second calving decreased from 1086.6 ± 17.03 to 1045.6 ± 3.58 days (P = 0.010). Live weight at 90 days had no significant impact on gestation length (P = 0.784). Average daily gain from birth to insemination also had a statistically significant effect on the age at second insemination (P = 0.004) and second calving (P = 0.002). The youngest animals were those with ADG of 1000-1099 g/day (771.1 ± 4.06 days for insemination; 1046.7 ± 4.11 days for calving), while the oldest were those with ADG of 700-799 g/day (808.4 ± 19.56 and 1086.4 ± 18.87 days, respectively). The number of inseminations (P = 0.618) and gestation length (P = 0.168) were not significantly influenced by ADG. Furthermore, live weight at 250 days of age significantly affected the age at second insemination and calving. The youngest animals (764.3 ± 8.20 and 1040.7 ± 8.29 days) were in the 325-349 kg group, while the oldest (812.9 ± 10.43 and 1091.3 ± 10.67 days) were in the 225-249 kg group (P < 0.001). The number of inseminations (P = 0.193) and gestation duration (P = 0.134) were not significantly affected. In conclusion, early-life growth rate is a key factor in determining the reproductive efficiency of first-calf heifers. Feeding strategies that support an ADG of 800-1099 g/day and a live weight of 275-349 kg at 250 days of age contribute to shortening the interval to second insemination and calving, without negatively impacting gestational physiology.