Криптовалюта як фінансовий інструмент післявоєнного відновлення економіки України

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретичних засад і розробленню практичних рекомендацій щодо використання криптовалют, стейблкойнів і блокчейн-технологій як фінансового інструменту післявоєнного відновлення економіки України. У першому розділі розкрито сутність, види та механізми функціонування криптоактивів, узагальнено світові моделі їх регулювання (ЄС, США, Японія, Китай, Сальвадор), систематизовано теоретичні підходи до використання цифрових активів для стимулювання економічного зростання та проаналізовано роль криптовалют у фінансових системах країн, що перебувають у кризі або постконфліктному відновленні. У другому розділі проаналізовано еволюцію правового регулювання віртуальних активів в Україні, стан криптоіндустрії в умовах воєнного стану, динаміку криптовалютних пожертв, які станом на липень 2023 року сягнули близько 225 млн дол. США, а також міжнародний досвід фінансування відбудови із застосуванням цифрових активів; проведено SWOT-аналіз. У третьому розділі запропоновано модель правового та інституційного фреймворку ринку віртуальних активів, механізми залучення криптовалютних інвестицій і донатів у відбудову (цільові криптофонди, токенізовані облігації відновлення, блокчейн-краудфандинг, стейблкойни зі смарт-контрактами), консорціумний блокчейн-реєстр для забезпечення прозорості фінансування та комплекс заходів мінімізації ризиків; систематизовано проблемні питання, шляхи їх вирішення та вигоди від використання криптовалют і донатів для держави та бізнесу. Наукова новизна полягає в розробленні моделі цільового криптофонду відновлення з поетапним вивільненням коштів через смарт-контракт із мультипідписом; удосконаленні класифікації проблемних питань використання криптовалют і донатів та інституційної моделі регулювання ринку віртуальних активів; подальшому розвитку теоретичних положень щодо ролі криптоактивів у постконфліктних економіках і підходів до оцінювання економічних вигод від їх легалізації. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання Національним банком України, НКЦПФР, Міністерством фінансів України, територіальними громадами, благодійними фондами та банківськими установами під час формування політики у сфері віртуальних активів і програм відбудови. Загальний розмір роботи 143 сторінки, містить 16 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел із 152 найменувань.

-

The qualification work substantiates the theoretical foundations and develops practical recommendations on the use of cryptocurrencies, stablecoins and blockchain technologies as a financial instrument for the post-war recovery of Ukraine’s economy. The first chapter reveals the essence, types and functioning mechanisms of crypto-assets, summarises the world models of their regulation (the EU, the USA, Japan, China, El Salvador), systematises theoretical approaches to the use of digital assets for stimulating economic growth and analyses the role of cryptocurrencies in the financial systems of countries in crisis or post-conflict recovery. The second chapter analyses the evolution of the legal regulation of virtual assets in Ukraine (from Law No. 361-IX to the Law “On Virtual Assets” No. 2074- IX and draft law No. 10225-d), the state of the crypto industry under martial law, the dynamics of crypto donations, which reached about USD 225 million by July 2023, and the international experience of financing reconstruction with digital assets; a SWOT analysis is carried out. The third chapter proposes a model of the legal and institutional framework of the virtual asset market, mechanisms for attracting crypto investments and donations to reconstruction (targeted crypto funds, tokenized recovery bonds, blockchain crowdfunding, stablecoins with smart contracts), a consortium blockchain registry ensuring the transparency of financing and a set of risk mitigation measures; the problematic issues, ways of solving them and the benefits of cryptocurrencies and donations for the state and business are systematised. The scientific novelty lies in developing a model of a targeted recovery crypto fund with staged release of funds through a multi-signature smart contract; improving the classification of problematic issues of using cryptocurrencies and donations and the institutional model of virtual asset market regulation; further developing theoretical provisions on the role of crypto-assets in post-conflict economies and approaches to assessing the economic benefits of their legalisation. The practical significance of the results lies in the possibility of their use by the National Bank of Ukraine, the National Securities and Stock Market Commission, the Ministry of Finance of Ukraine, territorial communities, charitable foundations and banks in shaping policy in the field of virtual assets and reconstruction programmes. The work contains 143 pages, 16 tables, 6 figures and a list of 152 references.