Взаємозв’язок відтворювальних якостей свиноматок та сила впливу на них породи й методу розведення

Abstract

У статті наведені результати вивчення відтворних якостей свиноматок великої білої та ландрас порід за їх чистопородного розведення та схрещування в умовах племінного репродуктору. Порівняно продуктивність свиноматок ландрас та великої білої порід за їх чистопородного розведення в умовах GGP стада за їх прямого та реципроктного схрещування в умовах GP рівня. Розраховані корелятивні зв’язки між показниками відтвор-ної здатності свиноматок для кожної з порід та ступінь впливу породної належності й методу розведення на зміну рівня основних відтворних якостей. Встановлено, що у свиноматок материнських порід загальна кількість поросят при народжені та багатоплідність не залежали від методу розведення, тоді як збереженість поросят до відлучення і їх кількість на цей період мали тенденцію до підвищення у свиноматок GGP стада де використо-вувалось чистопородне розведення. Доведено, що свиноматки великої білої породи виявили тенденцію до підви-щення показників загальної кількості поросят при народжені та багатоплідності в порівнянні з аналогами породи ландрас, тоді як за показниками збереженості поросят до відлучення та їх кількості на момент відлучення спо-стерігалась зворотна тенденція. Визначено, що у свиноматок обох материнських порід спостерігався сильний прямий зв’язок між загальною кількістю поросят при народжені та багатоплідністю (r = 0,67–0,88) і сильний негативний зв'язок між багатоплідністю та збереженістю поросят (r = - 0,63–0,70). Середньої сили прямий вза-ємозв’язок встановлено між збереженістю поросят та їх кількістю на момент відлучення (r = 0,34–0,52), між збереженістю та часткою мертвонароджених поросят (r = 0,43–0,47) та такої ж сили зворотній зв'язок між загальною кількістю поросят при народжені та їх збереженістю (r = - 0,33–0,52), багатоплідністю та часткою мертвонароджених поросят (r = -0,37–0,43). Решта ознак відтворювальної здатності були пов’язані слабкими кореляційними зв’язками. Встановлено силу впливу породних факторів та методів розведення тільки на загальну кількість поросят при народжені, частку мертвонароджених поросят та багатоплідність, при її відсутності на решту показників відтворної здатності. Вплив породних факторів виявися суттєво вищим в порівняні з методу розведення.