Проєктування науково-освітнього професійного середовища вищого навчального закладу щодо підготовки майбутніх інженерів аграрного профілю

Abstract

У статті розглянуто та проаналізовано структуру проєкту науково-освітнього професійного середовища як результат проєктування може бути представлений у вигляді наявної моделі освітнього середовища професійної підготовки майбутніх інженерів аграрного профілю та удосконалення його умов і ресурсів. Виявлено, що у науково-освітньому професійному середовищі вищого навчального закладу конфігуруються перехресні середовища – освітнє середовище вищого навчального закладу, наукове середовище, інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище, професійне середовище. Встановлено, що функціонування науково-освітнього професійного середовища забезпечують такі важливі складові: технічні ресурси (комп’ютерна та мультимедійна база, програмне забезпечення, канали й устаткування передачі даних на відстань), кадрові ресурси (викладачі, керівники освітніх установ, керівники вищого рівня), навчально-методичні ресурси (методичні рекомендації до виконання науково-дослідних робіт та проєктів, дидактична система науково-дослідної підготовки майбутніх інженерів аграрного профілю). Проєктування науково-освітнього професійного середовища сприяло створенню проєкту видозміни наявного освітнього середовища та збагачення його ресурсів і можливостей для удосконалення умов професійного й особистісного розвитку майбутнього інженера аграрного профілю. З метою забезпечення реалізації освітнього проєкту на основі прогнозованої логіко-структурної матриці освітнього процесу проведено проєктування змісту, методів, форм та засобів формування науково-дослідної компетенції студентів, що відтворює оновлення змістово-процесуального блоку структурно-функціональної моделі формування науково-дослідницької компетенції майбутніх інженерів аграрного профілю. У результаті моделювання виявлено характер взаємозалежності між структурними елементами, особливості формування науково-дослідницької компетенції майбутніх інженерів аграрного профілю, реалізацію зв’язків між функціональними й структурними елементами, послідовність проходження етапів функціонування, кількісні та якісні характеристики зрушень в особистісній характеристиці, якою є науково-дослідницька компетентність.

-

Abstract. Introduction. The article considers and analyzes the structure of the project of scientific and educational professional environment as a design result can be presented in the form of an existing model of educational environment of professional training of future agricultural engineers and improvement of its conditions and resources.

Purpose. It is revealed that in the scientific-educational professional environment of the higher educational institution cross environments are configured – the educational environment of the higher educational institution, the scientific environment, the information-communication pedagogical environment, the professional environment.

Results. It is established that the functioning of scientific and educational professional environment is provided by the following important components: technical resources (computer and multimedia database, software, channels and equipment for data transmission at a distance), human resources (teachers, heads of educational institutions, top managers), educational and methodical resources (methodical recommendations for the implementation of research works and projects, didactic system of research training of future agricultural engineers). The design of the scientific and educational professional environment contributed to the creation of a project to modify the existing educational environment and enrich its resources and opportunities to improve the conditions of professional and personal development of the future agricultural engineer. In order to ensure the implementation of the educational project on the basis of the predicted logical and structural matrix of the educational process, the content, methods, forms and means of forming research competence of students were designed, which reproduces updating the content-procedural block of structural-functional model of formation profile.

Conclusions. As a result of modeling the character of interdependence between structural elements, features of formation of research competence of future engineers of an agricultural profile, realization of communications between functional and structural elements, sequence of passing of stages of functioning, quantitative and qualitative characteristics of shifts in the personal characteristic which is research is revealed competence.