Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/17282
Назва: Вплив рівня фінансової грамотності на сприйняття необхідності заощаджень на невідкладні ситуації
Інші назви: The Impact of Financial Literacy on Perceiving The Need to Create an Emergency Fund
Автори: Нунес, Педро
Ситниченко, К. О.
Ключові слова: фінансова освіта
фінансове планування
фінансування непередбачуваних обставин
фінансові рішення
екстрене фінансове забезпечення
financial literacy
financial planning
emergency funding
financial decision-making
emergency fund allocation
Дата публікації: 2024
Бібліографічний опис: Нунес П., Ситниченко К. О. Вплив рівня фінансової грамотності на сприйняття необхідності заощаджень на невідкладні ситуації (in English). Modern Economics. 2024. № 43(2024). С. 66-72. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V43(2024)-09.
Nunes P., Sytnychenko K. (2024). The Impact of Financial Literacy on Perceiving The Need to Create an Emergency Fund. Modern Economics, 43(2024), 66-72. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V43(2024)-09.
Короткий огляд (реферат): У цій роботі досліджено взаємозв’язок між фінансовою грамотністю та фінансовою готовністю до невідкладних ситуацій в у періоди економічних потрясінь. Основна мета роботи полягає у визначенні факторів, що впливають на сприйняття домогосподарствами заощаджень на випадок надзвичайних ситуацій. Було проведено дослідження впливу рівня фінансової грамотності на необхідну кількість заощаджень. Цим самим було заповнено прогалини в літературі та прокладено шлях інтервенціям, спрямованим на покращення фінансового добробуту. Результати дослідження показали на відсутність загальноприйнятого визначення «фінансової грамотності». У зв’язку з цим було виокремлено п’ять основних вимірів фінансової грамотності, як-от: знання фінансових концепцій, вміння комунікувати про фінанси, здатність управляти власними коштами, вміння приймати мудрі фінансові рішення та впевненість в ефективному плануванні майбутніх фінансових потреб за допомогою екстреного фінансування. Було виявлено значну розбіжність між фінансовими знаннями та впевненістю людей у собі й власних фінансових спроможностях, що підкреслює необхідність втручань, спрямованих на обидва аспекти. Дослідження підкреслює важливість подолання розриву в знаннях та суб’єктивного сприйняття індивідуального загального фінансового добробуту. Демографічні нюанси вказують на різний рівень готовності різних груп населення, що спонукає до розробки індивідуальних ініціатив з фінансової грамотності. Рекомендації передбачають проведення комплексних часових досліджень, порівняльних аналізів у різних соціально-економічних контекстах та оцінку ефективності інтервенцій. Сприяння підвищенню фінансової грамотності є не лише засобом, що допомагає людям зорієнтуватися у випадку настання фінансової скрути у надзвичайній ситуації, але й трансформаційною силою для досягнення індивідуального фінансового процвітання. При цьому це одночасно формує шляхи для інтервенцій для досягнення фінансового добробуту.
This study examines the intersection of financial literacy and emergency fund preparedness, with a focus on adhering to personal finance guidelines during turbulent economic times. Purpose. The primary objective is to identify factors that influence households' perceptions of emergency funds. The study examines the impact of financial literacy on individuals' perceived need for emergency funds, addressing gaps in the literature and contributing to interventions to improve financial well-being. Results. The findings highlighted the core dimensions of financial literacy and addressed the lack of a universally accepted definition. Five key dimensions were identified: knowledge of financial concepts, financial communication skills, ability to manage personal funds, ability to make wise financial decisions, and confidence to effectively plan for future financial needs by establishing an emergency fund. A notable discrepancy between individuals' financial knowledge and confidence is demonstrated, underscoring the need for interventions that address both. The study highlights the importance of bridging the knowledge gap and addressing subjective perceptions for overall financial well-being. Demographic nuances indicate different levels of preparedness for an emergency fund among different groups, calling for tailored financial education initiatives. Recommendations include longitudinal studies, comparative analyses across socio-economic contexts, and evaluations of the effectiveness of financial literacy interventions. Conclusions. Fostering robust financial literacy emerges not only as a means to navigate financial complexities with different strategies, including the establishment of emergency funds, but also as a transformative force for achieving individual financial prosperity, shaping interventions for financial well-being
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/17282
Розташовується у зібраннях:Modern Economics. - 2024. - Вип. 43

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
nunes.pdf269,74 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.