Моделювання поведінки вітчизняних домогосподарств в умовах соціально-економічної нестабільності

Abstract

В умовах економічної нестабільності, військової агресії, цифрової трансформації роль домогосподарства суттєво зростає. Їх здатність до самозабезпечення, підтримки національного товаровиробника та участі у неформальній зайнятості створює передумови для стабільного функціонування держави, навіть у кризові періоди. Актуальним постає моделювання соціально-економічної поведінки вітчизняних домогосподарств, особливо в періоди нестабільності. Домогосподарство визначено як складну систему з характерними ознаками: добровільність об’єднання; економічна суб’єктність; право розпорядження ресурсами; участь в різних формах економічної діяльності тощо. Сьогодні домогосподарства виконують економічну, соціальну, демографічну, психоемоційну та адаптаційну функції, остання з яких визначена ключовою. Оскільки вона дозволяє домогосподарствам швидко відреагувати на зовнішні виклики, насамперед політичного та соціально-економічного характеру, й трансформувати власну модель поведінки. Запропоновано схему моделювання поведінки домогосподарств в умовах соціально-економічної нестабільності, що відображає їх реакцію на зовнішні чинники через адаптаційний механізм. У межах цього процесу відбувається переосмислення доступних ресурсів, пріоритетів і стратегій виживання, що виявляється у зміні споживчих установок, мобілізації внутрішніх резервів, зростанні практик самозабезпечення, оптимізації витрат і посилення неформальної зайнятості.

In conditions of economic instability, military aggression, digital transformation, the role of households is significantly increasing. Their ability to self-sufficiency, support the national producer and participate in informal employment creates the prerequisites for the stable functioning of the state, even in times of crisis. Modeling the socio-economic behavior of domestic households becomes relevant, especially in times of instability Purpose. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodological approaches and develop a general model of the behavior of domestic households in conditions of socio-economic instability. Results. A household is defined as a complex system with characteristic features: voluntary association, economic subjectivity; the right to dispose of resources; participation in various forms of economic activity, etc. In modern conditions, households perform economic, social, demographic, psycho-emotional, and adaptive functions, among which the latter is of particular importance, since it allows households to quickly respond to external challenges, primarily of a political and socioeconomic nature, and transform their own behavioral model. A general scheme for modeling household behavior in conditions of socio-economic instability is proposed, the initial stage of which is the influence of the external environment, which activates the adaptation mechanism in household behavior. Within its framework, a rethinking of available resources, priorities, and survival strategies occurs. Conclusions. In conditions of socio-economic instability, households act not only as objects of influence of crisis processes, but also as active subjects of adaptation, capable of ensuring elements of internal stability of society. The constructed model of household behavior reflects a complex system of reactions to external challenges, which includes the transformation of consumer priorities, mobilization of internal resources, expansion of self-sufficiency practices, reduction of expenses for non-basic needs and activation of informal economic practices.