Визначення завдань соціального аудиту

Abstract

Людський капітал є одним із ключових факторів успішного функціонування та розвитку будь-якого підприємства, що визначає його конкурентоспроможність та прибутковість. В контексті найму та підтримки професійної кваліфікації свого персоналу підприємство здійснює витрати операційного (заробітна плата) та інвестиційного (навчання, підвищення кваліфікації) характеру, які потребують особливої уваги під час планування, здійснення та оцінювання результатів господарської діяльності. Метою статті є визначення переліку завдань соціального аудиту, результати якого дозволяють оцінити наскільки підприємство та його бенефіціари дотримуються стандартів у сфері прав людини та умов праці. У статті охарактеризовано зміст основних завдань соціального аудиту. Основою для їх ідентифікації стало визнання предметної області соціального аудиту, якою є управління персоналом підприємств як ключовим ресурсом. Основними аспектами управління, які підлягають дослідженню під час соціального аудиту є: постановка завдань для персоналу підприємства; визначення його потреби у залученні працівників; вибір способу найму працівників; збереження персоналу та його використання у господарській діяльності. Зазначені характеристики оцінюються шляхом визначення показників, які окремо або у своїй сукупності дають можливість отримати аудиторські докази стосовно параметрів роботи персоналу, що вимірюють витрачання ресурсів (матеріальних, фінансових, часу), обсяг роботи, який виконують працівники, її ефективність, а також динаміку результатів діяльності підприємства, а також ефективність прийнятих управлінських рішень. Отримані результати дослідження є одним із етапів удосконалення методики аудиторського контролю, який між іншим передбачає аналіз ефективності використання ресурсів, а саме – ресурсів праці. Запропонований підхід до визначення завдань соціального аудиту на теоретичному рівні дає можливість удосконалити його методичне забезпечення. Практичне значення результатів дослідження, викладених у цій статті, полягає у визначенні основних завдань соціального аудиту, які мають враховуватися на етапі його планування.

Human capital is one of the key factors in the successful functioning and development of any enterprise, which determines its competitiveness and profitability. In the context of hiring and maintaining the professional qualifications of its personnel, the enterprise incurs operating (salary) and investment (internship, advanced training) costs that require special attention when planning, implementing, and evaluating the results of economic activity. Purpose. The purpose of the article is to determine the list of social audit tasks, the results of which allow assessing the extent to which the enterprise and its beneficiaries comply with standards in the field of human rights and working conditions. Results. The article describes the main tasks of social audit. The basis for their identification was the recognition of the subject area of social audit, which is the management of enterprise personnel as a key resource. The main aspects of personnel management that are the objects of social audit include setting tasks for the enterprise’s personnel, determining its need to attract employees, choosing a method of hiring employees, retaining personnel, and using them in economic activity. These characteristics are assessed by determining indicators that, individually or in combination, provide an opportunity to obtain audit evidence regarding the parameters of personnel work that measure the expenditure of resources (material, financial, time), the amount of work performed by employees, its effectiveness, as well as the dynamics of the results of the enterprise's activities, as well as the effectiveness of management decisions. Conclusions. The obtained research results are one of the stages of improving the method of audit control, which, among other things, involves an analysis of the efficiency of resource use, namely, human capital. At the theoretical level the proposed approach to determining the tasks of social audit makes it possible to improve its methodical support. The practical significance of the research results presented in this article lies in determining the main tasks of social audit, which should be taken into account at the stage of its planning